До Святого Миколая

О Боже, не дай загубити ключі
Від сонця, від серця Твого огняного,
Бо тяжко і страшно вночі
У кривавому хаосі світу земного.

Але дай, щоб духовний мій зір
Убачав перед себе

Тихо плине місяць повний,
Осяваючи блакить.
Дивну власть, чудовну силу
Мертвий зір його таїть.

Наче чари невидимі
Ллються зверху на моря,
І бурхливо рвуться води
До

З-за похилої стодоли
Смутно дощик повела,
На оріх, оріх волоський
Каламуттю налягла.

Зажурила всю долину,
Притуманила лісок,
Загурчала у відерце,
Як у дудку

Колись, давно вже, три царі,
У купі царювали, —
Розлютувалися за щось
І грізно приказали:

Най згине той Іван Ячмінь!
Беріть, ціпами бийте,
Калічте, нівечіть,

Блакить буруном котить повінь,
Тону я цяткою у ній.
Навколо зоряні вогні;
Блакить буруном котить повінь.

Пташині, гімни голосні
Лунають десь у далині.
Блакить буруном

Ах, які красиві будинки
Будувались колись для бога —
В мавританському стилі картинка,
Зачаровано снить сінаґоґа —
Шестикутні зорі на стінах,
Візерунки – письмо євреїв…
Ой

Робив
Дишло,
Дишло
Не вийшло.
Робив
Днище —
Вийшло
Топорище.
Сяк-так,—
На косяк!
Стук-грюк,—
Аби з рук!
Вийшло: тяп!
Вийшло: ляп!

Закував
Озерце,
Вліз
Злий
Мороз
У верболіз.
І забідкалась
Лоза вся:
— Звідки
Знов
Мороз
Узявся?

Скоро,
Скоро
Мовить
Ганка
Скоромовки-
Спотиканки.
Слово
В слово
Слава
Ловко,
Скоро
Мовить
Скоромовки.

— Дж-ж-ж -ж…
— Хто ти? Звідкіль?
— Я з лісу, я джміль…
— А який мохнатий, чорний, як рілля!
— Хіба ти не бачила досі джмеля? —
Дж-ж-ж — біля яблуньки,
Дж-ж-ж-ж — понад

Він на зборах все мовчав,
Балакучий Вова,
Наче в рот води набрав —
Не сказав ні слова.

А додому він попав,—
Як переродився:
І руками замахав,
І розгарячився.

І

Є в бабусі внучка,
Внучка-білоручка.
І сьогодні от бабуся
Мила голову Настусі,
Мила, поливала,
Сухо витирала,—
Бо Настуся ще мала —
Тільки в сьомий перейшла!
Дорога

Виступайченко Панас
Часто виступає.
А для чого? В котрий раз?
Сам того не знає.

А рука його, рука,—
Мов крило у вітряка.
А язик — ой леле! —
Лопотить та

О, не бійсь, що розпустила
Темні крила ніч над полем… —
Доокола тільки колос
Та твій голос легкокрилий.

О, не бійсь, що зорять зорі
Сріблозорим переблиском, —
Як барвисто,

Переходила вулицю синю…
М. Рильський

Знов під вечір. Знов прохід по вулицях.
Цигаретки тоненький димок.
Знову ти!.. Надійшла, усміхнулася
Й вкрала серця мойого

Возом віз
Верболіз.
Верболіз
Не довіз.
Не довіз,—
З воза зліз:
Верболіз
Б’є до сліз!

Повний гречки чавунець, —
Варить кашу баранець.

А води забув налити,—
Без води хай упріва!..

Навіть каші не зварити,
Як не варить голова!

От мені повезло! —
Їхав я мотоло…
Молото… Томоло…
МО-ТО-РО-ЛЕ-РОМ
в село!

На синім небі сходить вже зоря,
Ликуй днесь в мирі руський народе!
Христос-Дитятко йде із-за моря,
Забудь всі муки, болі, незгоди.
Втішайтесь нині, руські всі діти,
Христос

Веселі рибки
Пливуть у зграї,
А раченятко
У них питає:

Куди зібрались
Ви косяками?
Йдем до рибалок
За черв’яками!