Дмитро Чередниченко

Із вечора світу чекаємо стумно,
Як діти чекають героїв з казок.
І от перезнув ненатлу темінь
Передсвітку замашний перезок.

Дихнуло опарою сонне гирло,
Потягнулося зимко

Леле, лелеченько,
Чого ти лелечиш?
Вітри заклинаєш,
Чи матінку кличеш?
Леле, лелеченько, леле…
Вітри налетіли
З далекого краю,
Гніздо зруйнували,
Де мати, не

Сірі ідуть.
Сірі…
Ховайтеся, білі,
Ховайтесь, рожеві,
Нишкніть, зелені…
Бо сірі ідуть.
Ідуть сірі.
Сірий не знає барви,
Сірий не знає мами,
Сірий не знає

Дощ.
На гілках – на дубах,
На віях твоїх –
На моїх вустах.
Дощ.

В такий дощ
Ярина сходить
І квіти,
Й кохання.
І все зеленіє
В такий дощ.

Дощ.
На