Для дітей
Рибалки
- Автор: Іван Андрусяк
чапля біла
чапля сіра
прилетіла
і не сіла
а одна за одно́ю
все стоять над водою
ген у комиші
на одній нозі
туман не біжить
і ви не біжіть
а
Учнів не їдять
- Автор: Іван Андрусяк
Вивчив Павук
основи наук,
і вечорами Муха
його уважно слуха.
– Я, – каже, – Павуче,
тепер твій учень.
Став “двійку” чи “п’ять”,
Та учнів не їдять.
Про користь читання
- Автор: Іван Андрусяк
За сьогодні сіра мишка
з’їла вже четверту книжку,
а така ж мала –
майже як була.
Докоряє миша-мама:
– Не читала ти їх, мабуть,
а без цього ти
не будеш
Вередливі хмари
- Автор: Іван Андрусяк
В білій-білій білоті
заметілить заметіль.
Всі замети замете,
а на ранок – щось не те!
Де замети? Ой! Нема…
Порозтанула зима,
розтеклася між калюжі.
Не хвилюйтесь,
...Щокасте дитинча
- Автор: Іван Андрусяк
А щокасте дитинча
грало з кицею в м’яча.
М’яч до киці підкотило –
киця хвостиком відбила.
Дитинча щокасте,
ще й бурундучасте!
А щокасте дитинча
танцювало
Півгорошини
- Автор: Іван Андрусяк
Плаксію, плаксію –
горошини сію!
Тобі, розбишако, –
на шапку.
Тобі, злюко, –
на руку.
Тобі, нечупаро, –
на палець!
Тобі, вередуле, –
на личко.
А в
...Перші кроки
- Автор: Іван Андрусяк
Є у Стефи топи-топи,
в них Стефуся топа, топа,
лиш сестричку за дві ручки
хап!
Ця земля така твердюча,
як по ній топ-топати?
Відпущу сестрички руці –
упаду на
Аліса і комар
- Автор: Іван Андрусяк
Той комар – така потвора!
Так і шаста коло двору.
А як тільки лиш дівчатка
вийдуть з хатки погулятки,
він одразу: кусь!
Відганяти вийшов тато,
вийшла мама відганяти,
і
Ослик і ослінчик
- Автор: Іван Андрусяк
Всівся ослик на ослін,
незгинаючиколін.
Зліва хвостик, справа кінчик…
Де тут ослик, де ослінчик?
Абетка-прозивалка
- Автор: Іван Андрусяк
Дівчачий варіянт
Це справді абетка, тільки не для тих малявок, які вчаться читати, а для тих, які вже вчаться у школі й пізнають “ази дружнього спілкування”, себто, приколюються.
...Дороги
- Автор: Оксана Лущевська
(твоя)
Зарезервоване місце на кладовищі –
Бджолині соти.
Волхви чаклують, йдучи дорогою
В свої висоти.
Переноситься душа стрімка
В землі тенети.
І вібрують
Думка
- Автор: Оксана Лущевська
Приходила думка навшпиньки,
Приносила в жменях ожину,
В очах – ледве тепле сонце,
В волоссі – барвисті жоржини.
Щось ніжне прошепотіла,
Поглянла прямо в душу,
“Я, ніби,
Лимани
- Автор: Оксана Лущевська
Лимани як ліани,
як пряжа.Та проте
їх води відбивають
проміння золоте.
Розгойдуються мрії
повз жовті береги,
біжать назустріч сонцю
веселкові круги.
Куди не глянь
Нескінченність
- Автор: Оксана Лущевська
Теплий вечір нагадає про любов:
Скільки ж років прошмигнуло з того часу?
Не – скін – чен – ніс- ть.
(Сльози на очах)
Ми святили яблука на Спаса.
Ми святили
яблука на
Я - мов зайчик
- Автор: Оксана Лущевська
Я — мов зайчик: ніс рожевий, великі вуха,
довкола принюхуюся і прислухаюся,
а серце теленькає-теленькає:
я всього боюся.
Вітер дмухне: «Хоч би не ураган…»
Дощ накрапає: «Аби
Самотінсть
- Автор: Оксана Лущевська
Від неї віяло самотністю,
від неї пахнуло дощем;
вона стояла понад небом
босоніж. Весь життєвий щем,
складався з певних алгоритмів
та із навіянних зображень,
життя
Триптих
- Автор: Ігор Павлюк
1.
Ти ще не маєш волі?
На тобі, хлопче, на!
Хай обростає тілом
Шоста твоя струна.
Хай ми за все заплатим.
Хай не такі, як всі…
Нам тут дано багато.
Не чумаки ми.
Що вже нам питати
- Автор: Ігор Павлюк
Що вже нам питати: хто ми? де ми?
Забувати внукам не з руки
Шрамами написані поеми,
Вишиті шаблями сорочки.
Як останню заповідь для сина
З материнським хлібом на
Осінь. Є що втрачати
- Автор: Ігор Павлюк
Осінь. Є що втрачати
В полі чорному, злому.
Небо. Є де втікати
На коні золотому.
Море. Є що любити
В домотканій печалі.
І хвилини губити —
Краплі крові на
Коли переможені кращі жінки планети
- Автор: Ігор Павлюк
Павлові Вольвачу
Коли переможені кращі жінки планети
І ти вже спокійний, мов скло під зимовим днем,
Нехай не напишуть про тебе товсті газети,
Бо люди похвалять — то
Сторінка 74 із 84
Чудовий! Коли поруч.....