Для дітей
З кінця в кінець хиткого світу
- Автор: Леонід Талалай
З кінця в кінець хиткого світу
мене заносить, хилита,
а за плечима слід мій вітер
моєю тінню заміта.
В паркан трухлявий, як літа,
упрусь – і падаю з парканом,
крилатим
Ще до випускного балу
- Автор: Леонід Талалай
Ще до випускного балу
згідно циркуляра і статуту
нашу, українську, закривали,
нас у перспективні розпихали,
нас привчали – ще дітей – не бути.
Ще до випускного балу
ми
Хоч тут є «запаска»
- Автор: Микола Петренко
— Катав учора Варку
І позавчора Варку,
Чому ж сьогодні — Дарку?
Це, Грицю, дивина…
Гриць думав із хвилину:
— Ні, Варки я не кину,
А Дарка — як в машину
Детальна
А дозвіл маєш?
- Автор: Микола Петренко
Ти кажеш:
«Слово — це зброя».
Знаю,
Що сперечатись марно з тобою.
Все ж — для порядку — я запитаю:
А маєш дозвіл носити зброю?!.
Щось не те
- Автор: Микола Петренко
— Тепер хоч, коте, добре поїси:
Украв тобі із бази ковбаси!..
Та кіт лишень скраєчку полизав:
— Таку — їж сам!
Джерело натхнення
- Автор: Микола Петренко
Ще в колисці (чи в колясці)
Звик наш Гриць смоктати пальці.
Хоч давно вже виріс, бачу,
Тільки звичку гу дитячу
Приберіг, і навіть більше:
Гриць — поет, він вірші пише.
І,
При виході першої збірки
- Автор: Микола Петренко
Від щастя оп’янів Лука:
— Де витверезник тут? — гука.
Де стояло літо
- Автор: Леонід Талалай
Облітає листя,
Висиха трава,
Дивиться з ялиці
Заспана сова.
Лис послухав тишу,
Обійшов ярок,
Кинувся на мишу,
А спіймав – листок.
Стежечка розмита
Повертає
Дівчині з предовгою косою
- Автор: Микола Петренко
Орисі Матущак-Грицині
Дівчино-принцесо-неслухнянко,
Дівчино – як всі, але й не всі!.. –
Далечінь заквітчана серпанком,
Наче вся у вранішній росі.
Вранішній,
...Простягала вона руку свою
- Автор: Микола Петренко
І знов проклятий сумнів мій
Ятрить розчахнуто і терпко:
В раю не має жити змій!
Якщо там змій – то це вже пекло!..
То він, підступний як завжди,
Нетямних ловить на
Я ріс
- Автор: Микола Петренко
Я ріс – наче ніс до ікони свічу,
Я ніс, я підходив під крилос.
Господь мене зміряв, сказав: – Доточу!
Бо щось ти, козаче, не виріс!
Всіх бачу – тебе ж не примічу в юрбі,
У
Проби
- Автор: Микола Петренко
Спершу – діти, а потім – як слуги,
А ще потім – раби? Не раби?
Наче Бог одружився вже вдруге,
І любов дотепер розгубив.
Ось же ми – правдолюбні та гожі,
Ти таких нас підвів
Загадки
- Автор: Микола Петренко
ВУСАТА СІМЕЙКА
Викохав наш батько вуса —
На півметра в боки в’ються!
Випливає з-під коряги —
Скільки шику та поваги!
А за ним його хлоп’ята —
Ціла
Бракований знак
- Автор: Микола Петренко
— Повно взуття в магазині! Ну що це за знак?
— Знак, що отримали нині ізнов напівбрак.
Мудра молодь
- Автор: Микола Петренко
(Жарт)
Старенький Коник-стрибунець
До себе кличе сина:
— Я знаю — близько мій кінець,
А ти ж іще дитина…
То вислухай, що я пізнав
В житті на довгій ниві:
Я
Не помилився
- Автор: Микола Петренко
Помилився в розрахунках зав.
— Ах, це я тут винен!.. — Гриць сказав.
Зав наплів у рапорті дурниць.
— Знову я наплутав!.. — мовив Гриць.
Помилки ці варті похвали —
І Грицькові
Справжня причина
- Автор: Микола Петренко
Йде сватів, напевне, більш ніж досить.
Донька ж всім підносить гарбуза.
— Схаменися вже! — матуся просить, —
Не впирайся, ніби та коза!
Ну яких іще б ти забажала?.. —
Скрушно
Суворий начальник
- Автор: Микола Петренко
Крик, ланка, лемент, брязкіт, дзвін
Завівсь директор наш від ранку.
І так весь день безперестанку.
Вже нащо робот — тільки й він
П’є в закамарку валер’янку…
Ти не самотній
- Автор: Микола Петренко
Ти думав: живеш на цім світі самотній,
Ні рідних, ні друзів у тебе нема…
Дивак ти!
Та друзів у тебе з півсотні,
А родичів — родичів більше ніж тьма:
Сім тіток, шість вуйків,
Сторінка 70 із 84
Чудовий! Коли поруч.....