Богдан Лепкий
З Пушкіна
- Автор: Богдан Лепкий
Я пережив свої бажання
І мрії пережив свої,
Осталися одні страждання,
Одні в сердечній пустоті.
Від лютих бур лихої долі
Зів’яв цвітучий мій вінець,
Самотній, переношу
З Тетмайєра
- Автор: Богдан Лепкий
Бачу, як лине в день ясний, в погоду,
Личком ясніє,
Під вечір лине десь над сонну воду
І тихо мріє…
Мріє, що своїм коханням врятує
Когось, хто хорий.
Ах, щораз дальше
Забудь
- Автор: Богдан Лепкий
Забудь! Покинь! Іди і не вертайся,
Хоч серце рветься і бунтуєсь грізно.
Спішись, тікай, рятуйся і спасайся!
Скоріш! Бо хвиля — і буде запізно!
Забудь! Покинь!.. Які чудесні
...Забула ти
- Автор: Богдан Лепкий
Забула ти той чар розмови
У вечір тихий, вечір сірий.
(Туман сріблистий крив діброви,
І сум був без кінця, без міри).
Забула ти той жар могучий,
Що вперве відзивався в
Забути - але як?
- Автор: Богдан Лепкий
Забути?.. А чому ж являєшся у снах?
Чому живеш в моїй уяві?
І чом тебе одну у мріях і в думках
Так ясно бачу, мов наяві?
Чимало образів час порохом прикрив,
Чимало ран
Цить
- Автор: Богдан Лепкий
Море пожовклого листя,
Повінь зів’ялих квіток.
Бачу — а може, лиш сниться —
Тихий цвинтарний куток.
В мряці сіріє могила,
Хрест на могилі скрипить.
Біля хреста — моя
Перший сніг
- Автор: Богдан Лепкий
Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита,
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Забілілися діброви;
Сосни, берести і дуби
Вже дістали для обнови
Білі
О, стріхи мої низькі
- Автор: Богдан Лепкий
О, стріхи мої низькі,
О, гори мої сині,
Які ви серцю близькі,
Я чую вас щолиш нині!
Я щолиш нині бачу
В чужім далекім краю,
Коли за вами плачу,
Коли про вас
І ми пішли
- Автор: Богдан Лепкий
І ми пішли. Пішли над тую річку,
Що звесь чуттям, коханням і тугою.
І ми пішли в осінню тиху нічку
Ген від людей і потонули там
на саме дно.
Й побачили ці пишні
...І я мав свій рожевий сон
- Автор: Богдан Лепкий
І я мав свій рожевий сон,
Мені він раз лиш снився.
Ударив вітер до вікон,
Збудив мене, прогнав мій сон —
Мій сон, мій сон скінчився!
Картинка
- Автор: Богдан Лепкий
В думках не раз мандрую я полями
Доріжкою вузенькою крутою,
Якою бігав скорими ногами
Дитиною малою.
Кожніську межу знаю, кожну ниву
І полину корч кожний, кожну квітку,
Коли б я паном був
- Автор: Богдан Лепкий
Коли б я паном був і мав великі села —
Продав би їх, щоб тільки ти була весела.
Коли б я скрипку мав і вмів чудово грати,
То грав би від душі, щоб ти могла гуляти.
Коли б я
...Коли в саді
- Автор: Богдан Лепкий
Коли в саді листок останній зжовкне
І цвіт останній у городі зв’яне,
Коли остання пісня в полі змовкне
І осінь пізня і глуха настане —
Тоді згадаєм все, що було миле
І від
Ти ідеш
- Автор: Богдан Лепкий
Ти ідеш. Ти ідеш, за тобою
Мої мислі, як тінь, поступають,
Вони правлять твоєю ходою,
Куди ступиш — твій крок кожний знають.
Ти заснеш. Ти заснеш, над очима
Мої думи літають,
Субота
- Автор: Богдан Лепкий
Субота. Вечір. Череда остання
Скотилася з зеленого узгір’я,
Мов з виднокруга сива хмарка рання.
Останній віз доїхав до подвір’я —
Роботі край. Ще тільки дим снується,
Мов
Така чудова нічка
- Автор: Богдан Лепкий
Така чудова нічка,
Неначе сон о раю.
Чи єсть що краще в світі —
Єй-богу, я не знаю!
Хотілось би вселенну
До серця пригорнути,
Що гарне — пам’ятати,
А що лихе —
Ми йшли з собою
- Автор: Богдан Лепкий
Ми йшли з собою. Тихий май,
Зелений май розцвівся,
Ми йшли з собою, де ручай,
Як вуж лугами вився.
Ми йшли з собою. Ранок був,
Черемха біла цвіла…
Нічо, нічо я не забув,
Минуло літо
- Автор: Богдан Лепкий
Минуло літо. На стерні
Полукіпки дрімають,
А доокола них плуги
Вже ниву підкидають.
На небі хмари. З-поза хмар
Каправе сонце світить,
Ненагодований товар
Женуть з
Мій спів
- Автор: Богдан Лепкий
Дивуєшся, чому мій спів
Не той, що був колись.
Дивися! Сльози ріками
По краю розлились.
Сторощені гаї, ліси,
Замовкли солов’ї,
Змінилися, я знаю це,
І співанки
Мій шлях
- Автор: Богдан Лепкий
Широкий, рівний шлях
В пустий простір біжить,
Тополі по боках,
І вітер в них шумить:
Шу-гу! Шу-гу!
Мандрую сам. Куди?
Нікого не стріну,
Згубилися сліди
У рідну
Сторінка 5 із 8
Тунг сагурнг