Богдан Лепкий
Перший сніг
- Автор: Богдан Лепкий
Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита,
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Забілілися діброви;
Сосни, берести і дуби
Вже дістали для обнови
Білі
Хрест на кручі
- Автор: Богдан Лепкий
«Гей, керманичу! Чи бачиш
Той похилий хрест на кручі
І тоті над ним берези,
Трепетливі і плакучі?
Глянь! Шовкові довгі коси
З волею вітрів пустили,
Як
Полудне в горах
- Автор: Богдан Лепкий
Як тут чудово!.. В яр глибокий
Падуть дзвінкі, скляні потоки,
Як хрусталеві сльози гір,
Їх вічні невгамовні тони,
Немов жалі, немов прокльони,
Летять каскадами в
Порадь мені
- Автор: Богдан Лепкий
Порадь мені, Черемоше,
Порадь мені, брате,
Куди мені тої долі
У світі шукати?
Отут вона, як квітонька,
До схід сонця цвіла,
Отут вона до місяця
Зі мною
Рожевий квіте
- Автор: Богдан Лепкий
Рожевий квіте, рожевий квіте,
Чого ж ти облітаєш?
Дівчино моя, мій милий світе,
Чому мене кидаєш?
Не рада б рожа, не рада б рожа
Рожевий лист ронити,
Так воля божа,
Розвіялися сни мої рожеві
- Автор: Богдан Лепкий
Розвіялися сни мої рожеві,
І молодечі мрії так змарніли,
Як ранні квіти, зварені морозом.
І вже мені їх більш не позбирати,
Не привернути до життя, красою
Не звеселити ока, не
Світів бездонні океани
- Автор: Богдан Лепкий
Світів бездонні океани,
Життя незглиблений Мальштром!
Від Прометея до Нірвани —
Які великі ви, титани!
Який нужденний я атом.
А прецінь глобів метелиця,
Світів відвічна
Серед ночі
- Автор: Богдан Лепкий
Чого ж ти, серце, хочеш?
Засни, засни!
В бурливій темній ночі
Найкращі сни.
Що блискавка засвітить,
Що вдаритть грім, —
Згадаєш жінку, діти,
Свій рідний
Сині очі
- Автор: Богдан Лепкий
Бачу очі твої сині.
Ніби сонце по долині,
Ходять, блудять все по мені.
Над чолом моїм витають,
Над повіками блукають,
Мов слідів своїх шукають.
Очі ж ви мої
...Ходить вітер очеретом
- Автор: Богдан Лепкий
Ходить вітер очеретом,
На листку осоки грає,
То на березі присяде,
То на бистру річку впаде,
То зніметься і над гаєм
Полетить вірлиним летом.
А по небі нічка
...Скільки снів
- Автор: Богдан Лепкий
Скільки снів, а де ці сни,
Де ці сподівання?
Всміхається з вишини
Зіронька остання.
І останній мовкне птах,
Квіт останній в’яне,
Незабаром на полях
Тихо й глухо
Снишся мені
- Автор: Богдан Лепкий
Снишся мені так живо, ясно,
Лиш дуже рідко. Тії сни
Щось мають з сонця і з весни,
З днів молодечих.
Встану рано,
Зирну в вікно, там — дощ, погано,
А на душі так любо,
Соловію малий
- Автор: Богдан Лепкий
Соловію малий,
Перестань щебетати!
Бо не годен я в хаті своїй
Від твого співу спати.
Бо твій спів голосний,
Це твоє щебетання
Розбудило минулі часи
І забуте
Сонце гасне
- Автор: Богдан Лепкий
Сонце гасне. З його ясного ока
По полях широких, по діброві
Струї світла ллються пурпурові,
Як з глибокої рани посока.
Небо млою заходить, дрімає.
Пусто й тихо довкола. Аж з
Спогад
- Автор: Богдан Лепкий
Сумне осіннє сіре пополудне
Нагадує мені одну хвилину
З давно минулих молодечих літ…
На небі хмари висіли ліниві,
Ліси, повиті тугою, дрімали,
Цвинтар у мряці під горою
Сталося
- Автор: Богдан Лепкий
Сталося, що мало бути.
Ще весільні співи чути
В твоїм домі,
А ти рада би вже знати,
Де будемо ся стрічати
Як знайомі.
Видиш той блакит над нами?
Там світи йдуть за
Стара дитина
- Автор: Богдан Лепкий
Стара дитина. Так, стара дитина,
Хоч молодим мені вже ввік не бути.
Життя минуло, мов одна хвилина,
Вечірній дзвін вже за горою чути.
На виднокруг кладуться фіолети
І
Тішся
- Автор: Богдан Лепкий
Тішся цвітом, що розцвівся,
Тішся кожним днем погоди,
Парубком, що залюбився
І, мов королевич, ходить,
Дівчиною, що зарання
Чаром впилася кохання,
Кожним, кожним личком
Так тихо довкола
- Автор: Богдан Лепкий
Так тихо довкола, так пусто, так сумно,
За хмарами сонце дрімає.
Осінній день наче поклався у трумно,
А похорон вітер справляє.
Так тихо довкола, аж серце гаряче
Холоне від
Така чудова нічка
- Автор: Богдан Лепкий
Така чудова нічка,
Неначе сон о раю.
Чи єсть що краще в світі —
Єй-богу, я не знаю!
Хотілось би вселенну
До серця пригорнути,
Що гарне — пам’ятати,
А що лихе —
Сторінка 7 із 8
Тунг сагурнг