Богдан Бойчук
Кам’яні баби
- Автор: Богдан Бойчук
залізли по стегна в гроби
втискаючи тіні померлих
у землю
від білого дива кісток
їхня стать скам’яніла
не затремтить уночі
від дотику нашого тіла
помолимось за нього у церквах
- Автор: Богдан Бойчук
помолимось за нього у церквах
заплачемо що він для нас несущий
жалобно схилимо тіла
ідучи
відійдем невідхідно звідсіля
повернемось туди безповоротно
жалобно зложимо
Устні мої отверзеши
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Відкрий уста мої,
щоб слова виходили
повні і чисті,
як сльози,
обдихані духом
Твоїм.
Щоб на галявині віддиху
Твого
зазвучали фіялково.
І
...Рцім вси
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Скажімо всім:
щоб Богу бути чоловіком
треба розминатися з собою
поміж вічним і дочасним,
між порочною землею,
й непорочно-чистою
Дорога страстей
- Автор: Богдан Бойчук
ПЕРША СТАНЦІЯ
Лишаї суду вкривають рінь історії,
від суду падає
в наші сумління тінь вини.
Протираючи очі, ми
перехиляємось через райдугу
і заглядаємо
Дорога
- Автор: Богдан Бойчук
врізується в землю
а тобі здається що у простір
переходить з місця в місце
а тобі здається що в майбутнє
ззаду неї пройдене
попереду найдене
а тобі здається
це метафора
Життя в селі
- Автор: Богдан Бойчук
У бур’янах сміється
жовтими зубами
осінь.
Наїжились
солом’яні хати,
каправо дивляться
крізь шиби
в будні.
На вітрі
шелестять
сухі серця,
крізь
...Адовими узами содержимії ко світу ідяху
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Ми затиснулись у зморшки
невіри,
скаралися сумнівом
на сьогодення
і змили з очей
краєвид позасвіту.
О, покажи, як
гострим прозрінням
стіни
Чотирнадцять
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Зітреш, цілуючи уста,
прилипне дотик їй до шкіри,
тоді без дотику впадеш
в зневіру.
Загусне віддих на губах,
затиснуть судороги кості,
Дружність обривається
- Автор: Богдан Бойчук
Виходять люди
залишають тіні
які торкаєш
та вони не мають дотику
обнімаєш
та вони не мають форми
Одинадцять
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Напне на груди перкаль ночі,
обпарить губи кропом сосок;
знепритомнівши, неспокоєм
закропиш очі.
Зануриш голову у білу
гущавину грудей
Стенлі Кюніцу за чаркою
- Автор: Богдан Бойчук
Пиймо наші роки,
пиймо за наші роки!
Бо торкати поезію,
це торкати поезію,
це торкати нерви часу.
Бо торкати – це чути
мозок і жовч людини,
це розтинати жили
і
Дивися в обличчя мертвих поетів
- Автор: Богдан Бойчук
Де витикаються вилиці
де западаються ями очиць
дивися в порожні роти
де вапніють на яснах слова
дивись в черепи
де булькочуть застиглі води
дивися в обличчя поетів
бо
На балі бувших львівських студентів у Нью-Йорку
- Автор: Богдан Бойчук
1
Gaudeamus igitur,
juvenes dum sumus,
хоч їхні голови
покрила сивина,
хоч в кутиках очей
горить вчорашній день,
хоч їхні мрії
зниділи
у гуркоті
пилюг і
Жнива
- Автор: Богдан Бойчук
Мідь мускулів нап’ята
на косах і серпах.
Солоним потом
скроплена земля.
Жінки вмивають сонцем
рамена і груди,
співаючи пісні:
хто дітям
наших тіл
наллє
будуєш човни поїзди машини
- Автор: Богдан Бойчук
будуєш човни поїзди машини
які видовжують тебе на метрах
кілометрах мегаметрах
будуєш літаки ракети
які вивищують тебе на небо
стискаєш віддалі
до змісту людського
Сім
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Прибуде з розпущеним голосом,
пригорне тебе, приголосить словами,
і будеш наївно розніжений,
будеш безтямний.
Прийде і закутає
...Пісня жінки
- Автор: Богдан Бойчук
Як зливу слів, як бурю кіс,
ридання розпустила:
де гострий зір,
де сміх шорсткий,
де муж,
що я любила?
Він був, як вітер, як роса,
на босі ноги в
Дванадцять
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Зануривши голову у білу,
впадеш в заламані коліна,
тебе обмарить і повіриш
у нерозгаданості тіла;
в п’янкому мареві почуєш
її тяжкий
Фото з летовища весною
- Автор: Богдан Бойчук
З кожною весною
вигини дівчат вабливіють,
та їхні усміхи до мене
вкриті плівкою
поблажливости.
Їхні талії
стрункіші цього року
і обтикані мелодіями.
Я,
...Сторінка 2 із 9
Тунг сагурнг