Анатолій Рекубрацький
Відпустка
- Автор: Анатолій Рекубрацький
За шибками
бліді плями
Зацікавлених облич,
Йду,
а поміж деревами
Дітвора біжить навстріч.
Розгубивши всю розсаду,
Мати вийшла до воріт,
Впали дві сльозинки
Навчання
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Ми знаєм,
Що повернемось живими,
Йдучи на бій,
В якому не вбивають,
Й шумливолиста осінь тополина
Не одгорить свічками в небокраї.
Ми знаємо:
Авто іще
Доміно
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Як не пускала мати нас,
Маленьких, у кіно,
То грались ми в солдатиків
З старого доміно.
Лічили так завзято ми,
Як в небі зірочки, —
На чорному квадратику
Біленькі
Молозиво
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Знову мені, мамо,
Пахне те молозиво,
Мабуть, найсмачніше
У моїм житті…
Витягніть із вузлика
Наші сльози,
І борги сусідам
Заплатіть.
Знову мені, мамо,
Хата
Родинна історія
- Автор: Анатолій Рекубрацький
А то справді було таке диво,
Не брехня то ходить селом.
В баби Гапки груша родила
По три брички плодів за сезон.
Іще Сидір був поліцаєм,
Баба тіткою ще була.
Та за
Балада про колиску
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Бої відгуркотіли і відблискали,
Пройшов татусь крізь тисячу смертей,
З гулких фронтів привіз мені колиску,
Як перемогу в дім і як трофей.
Він сам зробив до неї коліщата
й,
Учителю вчителів
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Пам’яті професора української мови Степана Пилиповича Самійленка.
Він тихо вирушав
до берега печалі,
Куди не докричать
ні славі, ні хулі,
А ми ще звідсіля,
та
Притча про нерішучого
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Він запам’ятав слова кумира: —
Сім разів одміряй, потім — ріж.
Тож усе, як треба, він заміряв
І дістав тоді з кишені ніж.
Вже було й замірився.
Та раптом
По усьому тілу
Приватна колекція
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Я в дім цей
По протекції потрапив,
Мене цікавив ранній Левітан.
Там жив пейзаж у неспалимій шафі,
У шафі — осінь, річка і туман.
Мене крізь вічко вивчили
...Ми діти вам завжди
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Пливуть, пливуть літа,
Та все міцніше віра:
Все краще у собі
Придбав я тільки тут.
Сюди лежать стежки
Від кожного подвір’я,
І спогади сюди
Летять з
Клич любові
- Автор: Анатолій Рекубрацький
На побачення завжди
Приходять красивими.
О, єдина з жадоб,
Де ти в ладен сказати:
— Моє!
На побачення йдуть
Молодими і сильними,
Навіть трішки молодші
І кращі, ніж
Екзамен
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Вже стільки минуло і січнів, і лютих,
Та все-таки, все ж таки у маю
Я вірші читаю в педінституті,
Немов екзамен з любові здаю.
І то не біда, що я рангом нижче
Назвав наш
Не знати страшно
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Не знати страшно, а — незнати.
Без розуму торкатись знань,
У руки нечисті вкладати
Плід найчистіших сподівань.
Не Прометей у тому винен,
Що людям передав огонь,
А ті, хто
Після травневого дощу
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Спорожнілі громи,
Відкотили по рейках райдуг,
Блискавиці спалили
У хмарах коріння руде.
Калатає весна
В білі дзвони суцвітнього саду
І на плечах моїх
Оплавляється
А ще пригадуй
- Автор: Анатолій Рекубрацький
А ще пригадуй — не пригадуй,
Само озветься, защемить,
Як за недавнім снігопадом
Сховалась наша дивна мить.
І знаєш ти, чому так свято
І так врочисто ліс мовчить.
Гріх
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Знаю, чом радію,
Все вкриває снігом.
Чом би не радіти.
Вкриють все сніги.
Чи не час в дорогу.
Чи не час поїхати.
Пошукать по світу, де твої гріхи?
Запрягаю
...А погляд той
- Автор: Анатолій Рекубрацький
А погляд той…
Ще світиться крізь зиму,
А осінь та
І крізь сніги пече,
Бо йде весна
До мене незборимо
Проталинками лагідних очей.
Хай зимно ще
Від поняття —
Вивантаження апельсинів
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Ці комерційні акварелі —
Дівча з цитрином у руках…
Музично пахли пальці Стелли
На апельсинових щоках.
Ми модерново йшли до неї
У молитовнім віражі:
Допоможи, заморська
Бувають дні
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Бувають дні:
У небі Сонце й Місяць,
Мов крапка й кома
В книзі голубій,
І сизі хмари
Юних голубів
Дощами й тінню
Небо не завісять.
Бувають дні:
І Радість, і
Шість соток солодкої втіхи
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Шість соток солодкої втіхи, —
Повернення, звідки прийшов,
І пелюсткова віхола,
І зелені свіжий шторм.
Прошкує сімейна процесія,
Звичайні міські селюки.
Дружина, немов
Сторінка 6 із 8
Тунг сагурнг