Анатолій Рекубрацький
Приватна колекція
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Я в дім цей
По протекції потрапив,
Мене цікавив ранній Левітан.
Там жив пейзаж у неспалимій шафі,
У шафі — осінь, річка і туман.
Мене крізь вічко вивчили
...Ми діти вам завжди
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Пливуть, пливуть літа,
Та все міцніше віра:
Все краще у собі
Придбав я тільки тут.
Сюди лежать стежки
Від кожного подвір’я,
І спогади сюди
Летять з
Клич любові
- Автор: Анатолій Рекубрацький
На побачення завжди
Приходять красивими.
О, єдина з жадоб,
Де ти в ладен сказати:
— Моє!
На побачення йдуть
Молодими і сильними,
Навіть трішки молодші
І кращі, ніж
Портрет з натури
- Автор: Анатолій Рекубрацький
А йому вже давно б на пенсію,
Бо не легко й по світу ходить…
Та чомусь не вбачають сенсу
І не їдуть в село молоді.
Дехто каже:
— Хвороба віку.
Ті подейкують, що прогрес,
Учительці
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Далеко не те,
що буде,
Далеко те, що пройшло…
Заіненим, білим груднем
Зустріло мене село.
Колишні мої яворята
Уже зовсім явори.
І мамами стали дівчата
В
Першовересневий щем
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Ще читанки новенькі
Не прочитані,
І що то ще за зошити
Без клякс?!
Та ми йдемо,
Та ми йдемо до вчительки,
Усе життя йдемо
У перший клас.
До школи стежка
Між
Екзамен
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Вже стільки минуло і січнів, і лютих,
Та все-таки, все ж таки у маю
Я вірші читаю в педінституті,
Немов екзамен з любові здаю.
І то не біда, що я рангом нижче
Назвав наш
Не знати страшно
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Не знати страшно, а — незнати.
Без розуму торкатись знань,
У руки нечисті вкладати
Плід найчистіших сподівань.
Не Прометей у тому винен,
Що людям передав огонь,
А ті, хто
Після травневого дощу
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Спорожнілі громи,
Відкотили по рейках райдуг,
Блискавиці спалили
У хмарах коріння руде.
Калатає весна
В білі дзвони суцвітнього саду
І на плечах моїх
Оплавляється
А ще пригадуй
- Автор: Анатолій Рекубрацький
А ще пригадуй — не пригадуй,
Само озветься, защемить,
Як за недавнім снігопадом
Сховалась наша дивна мить.
І знаєш ти, чому так свято
І так врочисто ліс мовчить.
Гріх
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Знаю, чом радію,
Все вкриває снігом.
Чом би не радіти.
Вкриють все сніги.
Чи не час в дорогу.
Чи не час поїхати.
Пошукать по світу, де твої гріхи?
Запрягаю
...Втеча
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Я не вірю ніякому чорту,
Ні в земних, ні в небесних богів…
Захлинеться наш світ од потопу,
Од вселенської патоки слів.
Той дияволом янгола робить,
Той нечистому крильця
Панас
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Було колись…
Ув актовому залі,
Ще навіть пломінь сесії не згас…
Так гучно і так шепітно лунало:
— Панас, Панас… лови… але не нас.
Не думалось, не зналось, не гадалось,
Що
А ти приходь
- Автор: Анатолій Рекубрацький
— А ти приходь
Висмоктувать вощини,
Се літо, знаєш,
Гречка так цвіла…
Світились лисо глечики з-за тину,
А тітка Катря з хитрими очима
Казала щось про гречку,
про
А погляд той
- Автор: Анатолій Рекубрацький
А погляд той…
Ще світиться крізь зиму,
А осінь та
І крізь сніги пече,
Бо йде весна
До мене незборимо
Проталинками лагідних очей.
Хай зимно ще
Від поняття —
Вивантаження апельсинів
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Ці комерційні акварелі —
Дівча з цитрином у руках…
Музично пахли пальці Стелли
На апельсинових щоках.
Ми модерново йшли до неї
У молитовнім віражі:
Допоможи, заморська
Бувають дні
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Бувають дні:
У небі Сонце й Місяць,
Мов крапка й кома
В книзі голубій,
І сизі хмари
Юних голубів
Дощами й тінню
Небо не завісять.
Бувають дні:
І Радість, і
Шість соток солодкої втіхи
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Шість соток солодкої втіхи, —
Повернення, звідки прийшов,
І пелюсткова віхола,
І зелені свіжий шторм.
Прошкує сімейна процесія,
Звичайні міські селюки.
Дружина, немов
Чуєш, осені жовті труби
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Чуєш,
Осені жовті труби
Намінорили нам розлук?
Знову осінь:
Не любить — любить,
І листини на брук,
на брук.
Можна жити у тундрі,
на Місяці,
Відчуваючи
Клич землі
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Вже мостять гнізда гави.
На весну
Звернуло сонця
Передковічне коло.
Ще мить —
і все прокинеться від сну.
Ще мить —
і бризне зеленню навколо.
Та інша мить чомусь
...Сторінка 7 із 8
Тунг сагурнг