Вірші

Каченята молоді
Враз побігли по воді,
Крильцями залопотіли
І у вирій полетіли.

Тільки качка сидить,
В неї ніжка болить
І крилечко перебите
їй не можна...

Рот кривиться і кривиться
В Михайла-позіхайла:
Лінивиця-сонливиця
Напала на Михайла.

Сусід на нього дивиться
І сам сидить-куняє.
І ось уже сонливиця
Всім класом...

Тимко разів три не поснідав у школі
І грошей зібрав на покупку доволі.
Він викликав друга Грицька в коридор
І тихо шепнув йому: — Єсть «Біломор»…
Подалі від класу,
У темнім...

Скільки в неї курчаток-пискляток,
Мацюпусеньких дзьобиків тих?
Двоє… четверо… вісім… десяток!
Десять діточок дав їй Пан-Біг.

Боже милий, бур’ян той кропиви —
Це для них уже...

У затінку над річкою,
Де сокори старі,
Хвилюються-бентежаться
Хлоп’ята-вудкарі.

То візьмуть в руки вудлища,
То випустять із рук.
— У мене щука клюнула!
— А в мене...

Сілен рум’яний, череватий
лякерки взув, одягсь у фрак
і хилить проділь свій плескатий,
пошани байдужої знак.

Та переконує недбало
(не сумнівавсь ніколи він)
“Нема Сіленів,...

Полонив мене Великий Бог,
Полонив мене Великий Добрий.
І розцвів я на скінченні всіх дорог,
Перейшовши нерухомий обрій.

І нема для мене перепон,
Не вартують зору чорні...

Лікарям Л. та М. Глейовим

Учора ще здавалося: межа
уже за крок… Та тільки засніжило,
всім первосвіт відкрився. Біло-біло,
смерть – непотрібна тут, а лжа – чужа.

Першолюдина...

Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой ладусі, ладки!
Де були ви?
У бабусі.
Що їли?
Оладки.
З чим оладки?
Із медком
Та з солодким молочком.
А де брали медок?
Діставали...

1
Над Києвом сонце липневе блищить.
Тролейбус по вулиці весело мчить,
а в цьому тролейбусі їдемо ми –
звичайно, із мамою, а не самі.
Зі мною улюблена лялька моя
у платті...

В маленькім човнику
Долоні золотої
Я почалася,
Мов легенда Трої.
Я піднялася
Піною із моря.
Я посміхнулась
Радістю до горя
І попливла
Між хмарами рікою
У...

Під впливом моря чарів могутніх
росте бажання жить і жить
і під погоду і негоду
робить на Вкраїну, робить!

Біля моря в Одесі

Тебе я знов бачу, море!
Ти знов привітно гомониш
і на широкому просторі
блакиттю й зорями гориш.

Дивлюсь на тебе й забуваю
свій лютий недуг і журбу...

Людина єсьм… Мене гнітуть слаботи;
Я чую їх, несила ж утекти;
Нікчемні мрії, суєтні турботи
Скули кругом, мов ретязем кати.

Все враз порвать… Нема у грудях влади:
Страшне...

Не хились додолу, зраджений козаче,
Про лиху пригоду навіки забудь,
Найлютішу муку серце переплаче…
Кинь свій жаль нікчемний, без вагання збудь!

Хай росте здорова, хай цвіте...

Що ні хвилину,
Скутий журбою,
Серденьком лину
Я за тобою.

Думоньку-мрію
Марно кохаю,
Тяжко болію,
Тихо зітхаю.

Тільки зирнути,
Радо заплакать,
Раз...

Угамуйсь, моє серце безщасне!
Не поможуть нам сльози дрібні.
Про минуле тяжке, бідолашне
Не нагадуй щоденно мені.

Не хлоп’яче життя ми з тобою
Починаєм — далеко...

На вулиці свято —
у вікнах дівчата
з хлопцями заводськими
ще й за рученьки взялись.

— Ой куди ж ми йдемо,
парубки кремезні?
— У завод! У завод!
— Ой хотілось,...

Образ снився мені
Образ благанний
У холодній труні
В білім савані

Не зводь у сні
Зір свій звучий
Дайте мені
Кімвал брязкучий.

В нашім дворі ще до зорі
Півень піє:
– Вставай, вставай, Петрусику,
Бо вже дніє!

А той котик вліз на плотик,
Лапки миє:
– Встань, Анничко, вмивай личко,
Бо все...