Вірші

То, може, станеться і друге диво
Євангельське? Прийду, як Магдалина,
Тобі віддать остатнюю послугу,
І саме в ту хвилину, як у тузі
Я буду гірко плакать, що навіки
Тебе...

Товаришу мій! не здивуйте з лінивого вірша.
Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене,
Розмір, неначе химерная хвиля,
Розбивається раптом об кожну малу перешкоду,
Ви...

Туман, туман долиною,
Добре жити з родиною.
А ще лучче за горою
З дружиною молодою.

Ой піду я темним гаєм,
Дружиноньки пошукаю.
«Де ти? Де ти, озовися!
Прийди, серце,...

Крук ід крукові летить,
Крук ід крукові кричить:
“Де б нам, круче, пообідать?
Як би нам про те провідать?”

Крук ід крукові в одвіт:
“Знаю, буде нам обід;
В чистім полі при...

В священному альянсі
З’єдналися наші серця,
Злилися вони воєдино
Й спізналися до кінця.

А та троянда, що груди
Прикрашувала твої,
Нещасна подруга наша,
Ми вщент...

Як доступитися мені спокою,
Коли важка утома не мине?
Турботи дня і по ночах зі мною —
І ніч і день пригнічують мене.

Вони, чужі взаємно, тиснуть руки
І, помирившись, проти...

На карб тобі кладуть — хто юнь, хто вдачу,
Хто каже — це окраса, а не гріх.
І я пороків у тобі не бачу, —
Оздобила твоя принада їх.

Нікчемне скельце в персні королеви
Стає...

Складаю цей віршик, рядок у рядок,
Для всіх, скільки є їх у світі, діток —
Діток-абіссінців, діток-італійців,
Діток-росіян і діток-австралійців,
Для чорних-пречорних, немов ті...

У місті вславишся — не обминеш огуди.
В кутку сидітимеш — назвуть зловмисним люди.
Ільясом, Хизром будь — не пощадять, тож краще
Живи самотником і не ходи нікуди.

Аж поки рук своїх ми дружбою не зв’яжем,
Ми лиха нашого не вб’єм, не переважим.
Хоч не розвиднілось, ми випиймо, бо сонце
Вставатиме й тоді, як ми у землю ляжем.

На муки, кажуть нам, засуджений п’яниця.
Не вірте: вирок той ніколи не справдиться!
Якщо поглине ад закоханих і п’яних,
То завтра ж у раю нікого не лишиться.

Є рай на березі небесної ріки…
А я кажу: там рай, де ллють вино в чарки.
Бери готівку лиш, наплюй на обіцянки,
Бо бубни слухати приємно здалеки.

Хто нишком виссав залишкове світло з ока?
хто випив не вино а нашу кров до дна?
хто мов кульбаби пізні спомини роздмухав?
хто викрав час що так жорстоко нам бракує?
хто нас продав...

Возлетіла птаха сама не у вирій.
Розгойдала крила і лягла на небо.
Возлетіла птаха… Зима.
Я не вірю,
бо не маю сили
перейти до тебе
через око Феба,
через білу...

Понавизбирує цитат
моя любов у твій підручник,
душа напише реферат
про те, який з Амура лучник!

А на високому вікні
ту мить, коли ввійду на іспит,
розтануть вірші льодяні...

Коли сніг мерехтів
з золотих обідків ліхтарів,
коли місяць, мов пані,
в тумані приховував на́спані зморшки,
й хтось тремтів од морозу
чи, може, в жароті горів, –
я присів...

Удосвіта під вікнами
Туркочуть голуби:
Відкрились грамофончики —
Рожеві й голубі!

А в синім грамофончику,
Де джміль пилок збира,
Дзвенить весела...

Тринадцять руж під вікнами цвіло.
Тринадцять руж — чотирнадцята біла.
Тринадцять дум тривожило чоло,
Тринадцять дум — чотирнадцята збігла.

Тринадцять руж під вікнами...

В тихім світлі нічних заграв
Пахло море вечірнім сіном…
Вітер хвилі на руки брав
І виносив на берег синій.

Ми стояли в кормі човна —
Серце в серце і руки в руки.
Ми клялися...

Час пливе – та однак не минає
Біля серця гадюча жура:
Чуєш, брате: Дніпро висихає!
Ще рік-два – і не буде Дніпра!..

Ще рік-два – і розверзнеться згуба,
Розгуляється ґвалтом...