Вірші

так починається життя
так воно кінчається

дощі впадають у води підземні
нуртують ключі під бруківкою площі
теплі мов пульси
мов поклінь руки

дворами де ходять спогади і...

Бабуся внука колисає,
А внук ніяк не засинає.
Розповіла вже всі казки,
I віршики, і приказки.
Стомилася, та все ж співає, —
А внук ніяк не засинає.
Аж враз в кімнаті тихо...

Ти стіна?
я в тобі пробиваю вікно
ти вікно?
я твої розбиваю шиби
ти кришталь а не скло?
а мені все одно –
будь хоч димом
хоч дивом
хоч птахом
хоч рибою
ти...

Брате мій, хліборобе чорнявий,
ти далеко-далеко від нив,
ми не заграємо комбайном червоним,
святкуючи Празник жнив.

Пам’ятаєш, як з тобою ми сіяли,
ніби грали на струнах...

Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні –
Змагається...

Матінко моя єдина,
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка...

Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.

Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.

Айстри похилились,
Ніби...

«Канікули! Канікули!» —
співає все навколо.
Канікули, канікули,
канікули у школі!

А що таке — канікули?
Це літні дні барвисті,
це час, коли нам ніколи
хоча б на мить...

Колись я нудилось
У срібнім кайдані;
Розбила неволю
Чубатая пані,
А я на Вкраїну
Тихенько нищечком…
Колись на Великдень
Оддячу яєчком!

1893 рік

Грає одуд у дуду,
У дуду.
З ним розмову
Поведу, поведу:

Дуда-дуда, дударику, —
Не мовчи, не мовчи,
В дудку грати-вигравати
Научи, научи!

Я заграю...

I
Серце, серце! не нудися!
Вже ж не вік пора смутна:
Що зима забрала в тебе,
То віддасть нова весна.

Скільки гарного ще в світі!
Подивися без журби.
Все і все любить...

У правилі математичнім світа
за дужки викинена невідома,
незнаний косинус днів наших літа.

В далекій подорожі, навіть вдома
дарма шукати слів її німих.
Коли здається: пустку...

Виросли діти гості роз’їхались
друзі – хто спився хто втік а хто йо*нувся
не викликає ні сліз ані сміху це –
сповнилось все що і мусило сповнитись

маска моя приростає до шкіри...

Сіла білка у літак
І сказала діткам так:
— Я ходила завжди пішки
По гриби і по горішки.
А тепер на літаку
Привезу вам по мішку
Лісових горіхів спілих,
Козубок грибочків...

Скоромовка

Барабанчик
Бухав, бухав.
Барабанив я
І слухав.
А бабуся каже:
— Досить!
Бач, Богдан
Побухать просить! —
Дав я брату Барабан —
Хай...

Пил на машинах, пил на чоботях, пил на рудій траві.
Бій не втихає, не затихає,— чуєте, хто живі?
Теплі мотори з вітром колючим свищуть, немов рідня,
Пахне автолом над сірим полем, тіло...

У півника горечко,
Заболіло горлечко.
Він холодну воду пив,
По морозі походив!

Нестале все.
Гадання чи прогноз
Надії додають.
Але… є сумнів…
Надворі спекота,
В душі – мороз,
У підрахунку “так”,
В кінцевій сумі –
Категоричне...

В п’яту річницю смерті В.Кобилянського

Втіхи ні крихти,—
а скільки терпінь!..
Душа до одчаю самотня…
Ти тільки сон,
перебіжна тінь…
Ти тільки тінь скорботна.

А хто...

Осінь, осінь… Лист жовтіє,
З неба часом дощик сіє.
Червонясте, золотисте
Опадає з клена листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх...