Вірші

Іди, дощику, іди,
На городи, на сади,
На траву, на квіти,
Що садили діти.
Щоб травичка підросла,
Щоб квіточка розцвіла,
Щоб дітки маленькі
Росли здоровенькі!

Дощ полив, і день такий полив’яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний,
блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і...

Гуси, гуси,
Гусенята!
Гусенят
Багато
В Гната.
— Гей, гиля!—
Гнатко
Гука,—
Відганяє
Гусака.

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він,...

То вже давно було. Мені сім літ минало,
а їй, либонь, минуло двадцять літ.
Сиділи ми в садку, там саме зацвітало,
і сипався з каштанів білий цвіт.

Вона не...

Білий гриб-
Боровик,
В зелен-лісі
Жити звик.

Як до лісу
Прийдеш,
То не зразу
Знайдеш.
Бо він гриб-
Боровик,
Він
ховатися
Звик.

Нарядилась осінь
в дороге намисто,
золоте волосся
розплела над містом,
кольорові фарби
вийняла з кишені,
і малює осінь
жовтим по зеленім…
Здогадатись можна
в...

Вона красива йде, мов ніч,
Де зорі в небесах без хмар,
В ній тьма та світло віч-на-віч
Являють в погляді свій дар,
Так гасить небо сонця піч –
Палкий стає ніжнішим...

Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, –
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в...

Ведмедик товстун
У своєму ліску
За літо з’їдав
Десять бочок медку.

Та стали в ласунчика
Зуби боліть.
Реве наш ведмедик,
Ночами не спить.

Не всидить на...

Ніби краплі жовті, в темну воду
Стиглі зорі падають вночі.
Ти ідеш крізь синю прохолоду,
Підійнявши місяць на плечі.

Ти ідеш… Іди собі щаслива,
Мрій і смійся, думай і...

Я чоловік.
Такий звичайний, що аж смішно —
Ріка кришталева у смердючих берегах,
Віки шелестять надо мною крилами.
Тремтіння і жах
Перетоплюю на сміливість у своїх...

Недавно — дуже дивно —
Здавалося мені:
І як писати рівно
Ці літери трудні?

І навіть з паличками
Я впоратись не міг.
Криві та з карлючками,
Ну, просто, як на...

Мила милитись
Не вміла,
Мила мило
З рук не змила.
Мама милила
Уміло,
Мама з Мили
Змила мило.

Осінь наша, осінь –
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина
Бабиного літа
Довгі, білі коси…
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.

Та не тільки...

Благословенна праця хлібороба –
Хліб завжди був і є святим.
Тривога в ньому і жалоба,
Та колосочок золотий

Який пробився крізь морози –
Зеленим пір’ячком зійшов.
Його...

Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати,
Матінка,
Матуся,
Мама,
Мамочка,
Мамуся!
Називаю тебе...

Ой, шумить холодний вітер,
Аж гуде,
Жовте листячко тріпоче
Де-не-де,
А берізка гілочками
Вся тремтить:
«Ой, не рви ти, вітре, коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без...

Вскочив зайчик у трамвайчик,
Тільки це ж іще не все.
Сів. Купив квиточка зайчик,
А трамвайчик не везе.

Бачить зайчик: входить котик
З вусами вже сивими,
А в руках у нього...

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька...