Звичайні
Тобі
- Автор: Іван Кушнір
Тихо вечір ходить по дворі,
Місяць зорям ніжно щось шепоче,
А мені так хочеться, хоч б в сні,
Подивитись мила в твої очі.
Обійняти лагідно за стан,
Жагу твоїх губ палких
Карпати
- Автор: Іван Кушнір
Я так люблю Вас дорогі Карпати,
Коли ранковий стелиться туман,
І в горах ніжних запах рути-мяти,
Мене п’янить, немов отой дурман.
Люблю дивитись я на бистрі ріки,
Що так
З Різдвом
- Автор: Іван Кушнір
Від синіх гір Карпатських аж до степів Донбасу,
Я хочу привітати всю Україну нашу.
Із півночі до півдня, із заходу до сходу,
Я шлю свої вітання до рідного народу:
“Вже дуже
...До Дня Злуки
- Автор: Іван Кушнір
Я прошу Вас усіх, на колінах молю,
Мої рідні брати, мої сестри!
Доки будемо ми в українськім краю
Цей важкий хрест в житті своїм нести?
Доки будемо ми у розбраті, в борні,
Вишивала мати рушники
- Автор: Іван Кушнір
Вишивала мати рушники,
Ніби свою долю вишивала,
Чорні і червоні ті нитки
На полотно хрестиками клала.
В тих узорах ніби у житті,
Було в них усякого доволі.
Нитки чорні-
Коломийка про провесну
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Вітер віє, вітер буйний, віє за горою,
мороз ходить, мороз бродить під руки з весною.
В річці риби, в полі скиби дощу з неба просять,
роси росять, хмари хмарять небо в барву
Під дахом лісу
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Ой піду я до бору, до бору,
подивлюся на сонце крізь тінь.
Піднесуться дерева угору, угору,
і на землю впаде далечінь.
Ой піду я до бору, до бору,
подивлюся на сонце крізь
Шум
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Шумить і шамотить шумка шума,
шум прибирає, як весною повінь,
і кожен лист на дубі шуму повен.
Здіймає шлик із голови чумак.
Шпарка шурнула шурубура шуру,
мов малахай, маха
Гіпнотизер
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
В молочнім світлі матових кінкетів
цвітуть на чорнім шовку ордері.
Вогонь в очах холодних загорів,
в судоргах пальці, начеб грав на флейті.
Круг нас паде зелено-жовта
...Мурашник
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Предивні, зачаровані міста
з рудого порохна й рябої мерви.
І пасма вулиць сплетені, мов нерви,
і клуня в сірих теремах містка.
І наче плюш з роздертого листа,
життя засушене,
Подорож літаком
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Літак, немов змагун, бере розгін,
костричить кострубатий, гострий лоб,
як віл, вдаряє до повітря стін,
іде в повільний гін, пізніш в галоп.
Шалений вітер дме від дужих
...Підсвідомість
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Понад похмуре, чорномуре бердо
підносив замок кам’яний свій жест.
В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл;
в льохах тримав рабів своїх він твердо.
Навколо замка виросли
...“І”
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
І вітер, що жене по руннім полі,
і дощ, що жне руді хмар руна в млі,
і злотий усміх зір на синім тлі,
і долі спів пшеничної в стодолі.
І виноград і водоспад удолі,
і сад і
Бджола
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Лисніє липовий, липневий липець,
липучий і лискучий в білім збанку.
В нім розтопились зорі на світанку
і пахощі левад, квітчастих китиць.
Над озером пахучим,
...Алхімія
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
В маленькій келії душно, запах сірки.
Засушений, мов сірка, жовтий маг
в реторту п’ялить очі, повні спраг.
Червоний біс регочеться із дірки.
Мов кльоша, золота над всім
...Прочитан
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Уздовж причілля тінь лягає вогко,
а коло брам розколений колодязь,
у землю встромлений, немов колода,
зеленим, молодим сміється мохом.
Патлатий, кучерявий прочитан
руками
Любов
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
У правилі математичнім світа
за дужки викинена невідома,
незнаний косинус днів наших літа.
В далекій подорожі, навіть вдома
дарма шукати слів її німих.
Коли здається: пустку
Ідеал
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
На синьому безмежжі океану,
де не догляне навіть людське око,
високо, аж до хмар, в імлах глибоко
самітний острів серед хвиль пеану.
На острові, так каже казка,
теменні
Пісня мандрівника
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить.
О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь!
На берег моря туга, в край землі жене,
де океан манить піснями хвиль мене.
Покину стукіт
...Романтизм
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Над морем в хмарах марить чорна галич,
ліричний місяць потопає в тінь.
І дикі скелі й синя далечінь.
Пливуть похмурі Байрона ушкали.
В городі в темну ніч самітний Вертер
на
Сторінка 618 із 626
Чудовий! Коли поруч.....