Вільям Шекспір
Колись чорнявих гарними не звали
- Автор: Вільям Шекспір
Колись чорнявих гарними не звали,
Хоча б вони були взірцем краси.
Оганьблено красу в нові часи,
Прекрасне вже доходить до розвалу.
А все бридке, удавшися до фарб,
Міняє лик
Зроста любов моя, всякчас нова
- Автор: Вільям Шекспір
Зроста любов моя, всякчас нова, —
Люблю ніжніше, мовчки, до нестями.
Торгує той дрібними почуттями,
Хто серце всім на показ відкрива.
В весняну пору нашої любові
Тебе
Твою оспівують поети вроду
- Автор: Вільям Шекспір
Твою оспівують поети вроду,
Моя ж убога муза мовчазна.
Гучних співців — тобі найкращі оди,
Вінки похвал, яких ніхто не зна.
А я без слів плекаю тиху мрію,
Вчуваючи хвалу тобі
Буває іноді, щоб упіймати
- Автор: Вільям Шекспір
Буває іноді, щоб упіймати
Шкідливу курку там чи то курча,
Дитину опуска додолу мати
І тільки й думає про втікача.
Дитя волає, щоб вернулась мати,
Вмивається невтішними
Проте дві інші всесвіту основи
- Автор: Вільям Шекспір
Проте дві інші всесвіту основи —
Повітря і вогонь — не знають меж:
Дихання мислі не заб’єш в закови,
Вогню бажання в пута не візьмеш.
Коли до тебе линуть ці стихії,
Мого
Мій зір і серце мруть
- Автор: Вільям Шекспір
Мій зір і серце мруть на полі бою, —
За тебе згубна йде між них війна.
Бо скарб, не ділячи поміж собою,
Посісти прагне кожна сторона.
Я чую серця стук: “Вона в мені,
Куди не
Мій зір із серцем підписав папір
- Автор: Вільям Шекспір
Мій зір із серцем підписав папір
На подання взаємодопомоги,
Коли без тебе голодує зір
Або страждає серце від знемоги.
Як зір ласує образам твоїм,
То пригоща й союзника
Хто, кволій, сил тобі вділив таких
- Автор: Вільям Шекспір
Хто, кволій, сил тобі вділив таких,
Що полонить людські серця змогла ти?
Мої ти очі змушуєш брехати,
Що світлий день — затьмарений для них.
Чому так до лиця тобі пороки,
Що
Їй дорікай, моїй злочинній долі
- Автор: Вільям Шекспір
Їй дорікай, моїй злочинній долі,
Богині, винній у моїх гріхах, —
Це жебрав я з її лихої волі
На людних стовпищах і на шляхах.
Мій труд тавром ліг на мою істоту,
Як знак
Авжеж волити волі всі ми вільні
- Автор: Вільям Шекспір
Авжеж волити волі всі ми вільні, —
То ж Вілля мати серцеві не гріх.
Нехай же вічно буде тільки Вілль в нім
Додачею до всіх волінь твоїх.
Чи ти, чиїх волінь безмежна сила,
Не
Будь серце прокляте
- Автор: Вільям Шекспір
Будь серце прокляте, що розіп’яло
Мене і друга на однім хресті, —
Четвертувать тобі одного мало,
Ти й друга кинула на муки ті.
Вже завдало, в полон узявши нас,
Потрійних мук
Настане час, коли мою любов
- Автор: Вільям Шекспір
Настане час, коли мою любов,
Так, як мене, зігнуть додолу роки,
І в жилах юна охолоне кров,
І ляжуть зморшки на чоло глибокі;
Твій ранок ступить на нічний поріг,
І меркнути
З яких стихій постав ти, чудодійний
- Автор: Вільям Шекспір
З яких стихій постав ти, чудодійний,
Що не подібний до усіх створінь?
Один ти кидаєш мільйони тіней,
Коли у кожного одна лиш тінь.
Портрет Адонісів — недійшлий плід,
Невдала
В оправі правди й чистоти ясної
- Автор: Вільям Шекспір
В оправі правди й чистоти ясної
Для нас краса привабніша стократ.
Так ми ще більше любимо весною
Красу троянд за їхній аромат.
Червиві квіти, як троянди, ніжні,
Вони і
Надгробків царських мармурові плити
- Автор: Вільям Шекспір
Надгробків царських мармурові плити
Переживе потужний мій рядок,
І образ твій, немов із міді литий,
У вічність перейде. Хоч воєн крок
Зруйнує все — і статуї, і трони,
Я не люблю тебе
- Автор: Вільям Шекспір
Я не люблю тебе? Жорстока ти!
Коли б чуття мої уже згоріли,
Чи б міг з тобою я на себе йти,
З твоїх бійниць метать на себе стріли?
Чи з ворогом твоїм дружить я смів,
Любив
О леле, правда
- Автор: Вільям Шекспір
О леле, правда. Вештався я блазнем
І в ницості поганив почуття,
Топтав, низотно торгував не раз ним
Без жодного жалю і каяття.
Не бачив правди я, лиш незугарне
Її зображення
Коли, свої виправдуючи зради
- Автор: Вільям Шекспір
Коли, свої виправдуючи зради,
Нарузі віддаси мене й ганьбі,
Я сам допомагатиму тобі,
Себе ганьбитиму я без пощади.
Найкраще знаючи всі власні вади,
В них ладен я відкритися
Любов
- Автор: Вільям Шекспір
Любов – мій гріх, твоя ж чеснота — гнів.
Гнів на мій гріх, на ті любовні квіти.
Та зваж пороки наші, щоб узріти
Що я на докір твій не заслужив.
А годен я докорів і образ, —
...Гріх себелюбства
- Автор: Вільям Шекспір
Гріх себелюбства — гріх моїх очей,
Душі і тіла непростимий гріх.
І лікування марне тут: ачей
Гріха не вирвати з грудей моїх.
Отож і малював мій зір мене
Вродливцем пишним з
Сторінка 3 із 8
Тунг сагурнг