Вільям Шекспір
Ні, я не йду тропою віршоробів
- Автор: Вільям Шекспір
Ні, я не йду тропою віршоробів,
Що оди тчуть з фальшивої краси,
Їй не шкодують неба для оздоби
Здрібнілі і охриплі голоси.
Своїх я уст брехнею не поганив,
Для порівнянь не
Не вірю дзеркалу, що вже старий я
- Автор: Вільям Шекспір
Не вірю дзеркалу, що вже старий я,
Твоєю ж юністю я молодий.
Але як час твоє лице пориє,
Упевнюсь я — кінець приходить мій.
Твоя краса — це шати мого серця,
Що до грудей
Божок кохання задрімав колись
- Автор: Вільям Шекспір
Божок кохання задрімав колись,
Поклавши обіч смолоскипа свого,
А німфи, те помітивши, знялись
І потайки наблизились до нього.
Одна із них схопила той вогонь,
Який серцям
Суди мене, що був скупий у всьому
- Автор: Вільям Шекспір
Суди мене, що був скупий у всьому,
Твоїм щедротам загубивши лік,
Що занедбав стежки до твого дому,
З яким душею зв’язаний навік.
Що на любов тобі належним правом
З чужими я
Так часто музою тебе я звав
- Автор: Вільям Шекспір
Так часто музою тебе я звав,
Ім’ям твоїм звеличуючи слово,
Що всі творці сонетів і октав
Твого ім’я запрагнули раптово.
Твій зір до співу спонука й німих,
До злету в небо —
Гріх себелюбства
- Автор: Вільям Шекспір
Гріх себелюбства — гріх моїх очей,
Душі і тіла непростимий гріх.
І лікування марне тут: ачей
Гріха не вирвати з грудей моїх.
Отож і малював мій зір мене
Вродливцем пишним з
Хто б міг чинити, а не чинить зла
- Автор: Вільям Шекспір
Хто б міг чинити, а не чинить зла
І втрим знаходить вчинкові лихому,
Хто інших зрушить, сам же, мов скала,
Стоїть серед спокуси нерухомо, —
Тому у спадок — неба благодать
І
Ми вдаємось до гострої приправи
- Автор: Вільям Шекспір
Ми вдаємось до гострої приправи,
Щоб гіркотою розпалити смак,
Аби збудить нудоту, п’ємо трави
І від недуг лікуємося так.
Твоїх розкошів я любовних повен,
Задумав теж зажити
Зневажений і долею, й людьми
- Автор: Вільям Шекспір
Зневажений і долею, й людьми,
Плачем тривожу небеса даремне,
Становище відреченого темне
Клянучи, обмиваюся слізьми,
Надіями багатшим прагну буть,
Мінятись долею готовий з
Коли на суд безмовно-тихих дум
- Автор: Вільям Шекспір
Коли на суд безмовно-тихих дум
Встають далеких споминів тумани, —
Приходить знов давно заснулий сум,
І серце рве, і ятрить давні рани.
Знов гаснуть очі від скорбот німих
За
Хто, кволій, сил тобі вділив таких
- Автор: Вільям Шекспір
Хто, кволій, сил тобі вділив таких,
Що полонить людські серця змогла ти?
Мої ти очі змушуєш брехати,
Що світлий день — затьмарений для них.
Чому так до лиця тобі пороки,
Що
Зроста любов моя, всякчас нова
- Автор: Вільям Шекспір
Зроста любов моя, всякчас нова, —
Люблю ніжніше, мовчки, до нестями.
Торгує той дрібними почуттями,
Хто серце всім на показ відкрива.
В весняну пору нашої любові
Тебе
Згасання вроди дзеркало покаже
- Автор: Вільям Шекспір
Згасання вроди дзеркало покаже,
Годинник — час, який марнуєш ти.
А мисль твоя, що на папері ляже,
Твій слід колись поможе віднайти.
Відбита зморшка в дзеркалі правдивім
До дум
Чи це з твоєї волі образ твій
- Автор: Вільям Шекспір
Чи це з твоєї волі образ твій
Являється примарою щоночі,
Розплющує мої дрімотні очі,
Відгонить сон і нищить супокій?
Чи це до мене шлеш ти свого духа, —
Слугу й раба ревнивих
Будь серце прокляте
- Автор: Вільям Шекспір
Будь серце прокляте, що розіп’яло
Мене і друга на однім хресті, —
Четвертувать тобі одного мало,
Ти й друга кинула на муки ті.
Вже завдало, в полон узявши нас,
Потрійних мук
Нехай ганьблять
- Автор: Вільям Шекспір
Нехай ганьблять, — не маєш в тім провини, —
Постійно в парі врода й поговір.
Так ворон чорний в чистім небі лине,
Та неба не бруднить крилом, повір.
Обмови ті — засвідчення
...Як батькові, що старості дійшов
- Автор: Вільям Шекспір
Як батькові, що старості дійшов,
Дає снагу дітей потужний ріст,
Так і мене збагачує любов,
Краса твоя, становище і хист.
Твій розум, слава, честь, шляхетний рід, —
Все враз
Яких ще тем примхливій музі треба
- Автор: Вільям Шекспір
Яких ще тем примхливій музі треба,
Коли ти в вірш таку вдихаєш суть,
Що кращої явить не зможе небо
І папірцям слова не віддадуть.
І в тім твоя, а не моя заслуга,
Якби слова у
Я не люблю тебе
- Автор: Вільям Шекспір
Я не люблю тебе? Жорстока ти!
Коли б чуття мої уже згоріли,
Чи б міг з тобою я на себе йти,
З твоїх бійниць метать на себе стріли?
Чи з ворогом твоїм дружить я смів,
Любив
Чому ти, музо, ледарко недбала
- Автор: Вільям Шекспір
Чому ти, музо, ледарко недбала,
Красі і правді гинути даєш?
Таж ти навік прославилася б теж,
Коли б мою кохану оспівала.
Чи, може, ти на глум відповіси,
Що правді чистій
Сторінка 2 із 8
Тунг сагурнг