Тамара Коломієць

Біжить-шумить ручай.
— Агов, не поспішай!
Куди тобі, малому,
В дорогу невідому!
— А я упертий зроду,
Несу до річки воду,
А там не забарюся —
До моря доберуся.
Таку

Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.

Сонце світлі

Липа, липа зацвіла! —
Засурмила всім бджола. —
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села.
Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
Наберем багато меду.

Біле поле полотняне,
рівно ткане, чисто пране.
А по ньому голка ходить,
за собою нитку водить.

Покрутнеться так і сяк —
зацвіте червоний мак.
Зазирне і там і тут —

Пісенька про гнома
Кожному відома.
Жив собі на світі гном.
Дивував усіх кругом
Дивними дивами —
Добрими ділами.
Заглядав у всі двори
І, на радість дітвори,
Яблукам

Ішла весна-красна
У синій хустинці.
Несла весна-красна
У скриньці Гостинці.

Ягнятам — травицю,
Гусятам — водицю,
Каченятам — ряску,
А малятам — ласку.

Є в зайчиська череда,
Він за нею нагляда.
Що корови, що бики —
То рогаті все жуки.

Розбредуться хто куди:
Той — сюди, а цей — туди…

Біга заєць, перейма —
Тут нема і

Джерельце під вербою
Виблискує водою.
Прийду до нього й до ладу
Порозчищаю, обкладу.

Все дно камінням обмощу,
В пісок ні краплі не впущу.
І задзвенить, і заспіва

Поливалко-поливальнице,
На вгороді помагальнице!
Набери з криниці
Свіжої водиці,
Поливай капусту,
Щоб клалася густо,
Щоб вродила головата,
То буде що

Скаче Дбайко осокою
Із лічилкою дзвінкою:
— І не жарко, І не парко:
Заснувала небо хмарка,
Стала темною ріка, —
У лелеки тінь зника.

Он він шию вигина,
Виглядає: де

Літо гріє купіль в річці:
— Хто купатись? Гей, сюди!—
Дибуляють по травичці
Гусенята до води.
А за ними по стежині,
Де кульбаби ронять пух,
Йде в легенькій

Ходить літо
Білим світом
Від двора і до двора,
А за літом —
Червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні

Пеклися в печі
Три калачі.
Четвертий калач
На припічку в плач:
— Брати мої, калачі,
Дайте місце у печі!
— Хоч плач, брате, хоч не плач,
А не справжній ти калач:

Що за лісом-перелісом
Зустрілася курка з лисом.
— Здрастуй, лисе,— каже курка.—
Нумо гратися у жмурки!

Навчилась я лічилочки —
Ховалочки-жмурилочки.
Мені, курці,

Два веселі їжаки
Накололи на голки
Всі листки
І сказали:
— Ми — кущі,
Золоті у нас плащі
На дощі.

Два веселі їжаки
Накололи на голки
Всі грибки
І

Кораблі-кораблики
Зроблені з картону.
Кораблі-кораблики
Плавають, не тонуть.

В них вітрила-крилечка
Білі з парусини.
В них вітрила-крилечка
Линуть в далі

Стукав-грюкав молоток,
Танцювало шило.
Вийшов перший чобіток
Подивитись мило.

Чоботарить чоботар —
Раз! — удар,
Два! — удар…
Будуть гарні чобітки,
Як дзвіночки,

Кріт наловить дощику
В решето на горбку
І наварить борщику
Сам собі до смаку:

— Варись, варись, борщику
В рогозянім кошику —
Без цибулі і без солі,
Без ботвини, без

Братик для сестрички
Чистить черевички,
Сплів бичка з соломи,
Склеїв з шишок гнома.

І тепер по килимку
їздить гномик на бичку.
А сестричка, хоч мала,
Голку й заполоч

Сьогодні в нас ялинка
В дитячому садку.
Засніжена хатинка
Під нею у кутку.

В хатинці на порозі
Снігурочка сама.
А Дідуся Мороза
На святі ще нема.

І ми, немов