Степан Руданський
По старій печаті
- Автор: Степан Руданський
Вмерла жінка у попа,
А піп і хитриться,
Що до виводу прийде
Яка молодиця,
То він її приведе,
Зробить що у хаті
Та і каже, що то так
По старій
Становий
- Автор: Степан Руданський
Гнався постом засідатель
На чиюсь біду.
Серед річки заламався
На тонкім льоду.
Б’ються соцькі й розсильнії,
Б’ються рибаки.
Водять шнури край пролому,
Ості і
Місяць
- Автор: Степан Руданський
Нічка тиха, зорі світять,
А мороз крепить;
Циган сина до місяця
Лицем становить.
«Отак, сину мій Романе!
Отак, дурню, стій
Та з пазухи вийми руки,
До місяця
Пан і Іван у дорозі
- Автор: Степан Руданський
Ізійшлися пан з Іваном,
По світі мандрують…
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують…
На кождому через плечі
Висить по торбині…
Лиш пан таки у чемерці,
Іван — у
Згуба душі
- Автор: Степан Руданський
Раз пропала на степу
В чумаків сокира,
До одного всі взялись:
«Ти та й ти, псявіро!..»
Той їх годить, хаменить,
Той їм розважає,
Вже й клянеться на чім світ,
Богом
Що рабин робить
- Автор: Степан Руданський
Випив мужик півкватирки,
Хлібом заїдає.
А жид ходить коло шинку,
Борухи співає.
«Чи є, Мошку, у вас рабин?» —
Став мужик питати.
А жид: «Гирсти! А чому ж нам
Рабина
Вовки
- Автор: Степан Руданський
«Чого, жидку, так збілів?
Що з тобою сталось?»
«Ах, за мною через став
Аж сто вовків гналось!»
«Бог з тобою!.. Сто вовків!..
Та б село почуло…»
«Та воно пак і не сто,
Не згадаю гадки
- Автор: Степан Руданський
Не згадаю гадки,
Не змислю я мислі!..
Як чорнії хмари,
Чорні думи звисли!
Порадь, мати, що діяти,
Ой чи жити, чи вмирати?
Порадь, моя мати!
Розпукає
...Що тепер буде
- Автор: Степан Руданський
Питається пан жидка:
«Був-єсь у Варшаві?»
Жидок каже: «Ні не був,
Пане мій ласкавий!»
«Дурень же ти, що не був!..
А був-єсь в Парижу?»
«Ні, мій пане, — каже жид, —
Чорт
- Автор: Степан Руданський
Приглянувся ксьондз-добродій
До чужої жінки.
Що день божий посилає
Фіги та родзинки…
Посилає, все питає,
Коли згода буде.
Коли її чоловіка
Удома не буде…
Але
...Добре торгувалось
- Автор: Степан Руданський
Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці
З мазницею мужик ходить
Помежи крамниці…
У крамницях, куди глянеш,
Сріблом-злотом сяє,
Мужикові то й байдуже:
Він дьогтю
Мазур у болоті
- Автор: Степан Руданський
Застряг мазур у болоті,
Хуру підпихає
Та й до помочі Дороту
Святу упрошає:
«Свята панно, — каже, — панно!
Святая Дорота!
Будь ласкава надо мною,
Вирятуй з
Треба всюди приятеля мати
- Автор: Степан Руданський
Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накупила;
Де була яка ікона,
Всюди поліпила.
Іще пара остається,
Де їх приліпити?..
«Ага! — каже.— Пошукаю
Святого
Згадай мене, мила
- Автор: Степан Руданський
Згадай мене, мила,
Ранньою весною,
Як зав’яне квітка
В тебе під ногою
І засохне до весни, —
Тоді мене, мила, спом’яни!
Згадай мене, мила,
Як пташка заб’ється
В
Животина
- Автор: Степан Руданський
“Де то, доню, животина
Так?..”
“Та то, мамо, коло тина
Дяк…
Все, бувало, грає, грає
Та й…
Все, бувало, примовляє:
“Дай!..”
Раз підсунув, було, ручку
В
Скілько душ
- Автор: Степан Руданський
«Скілько, куме, в тілі душ?»
«Одна, я гадаю».
«Може, в тебе і одна,
А я так дві маю:
Бо як руки на снігу
В мене заколіють,
Хукне теплая душа —
І руки
Старий пес
- Автор: Степан Руданський
Як Собака стеріг хату,
То його й тримали;
Як постарівся, небора,
Взяли та й нагнали…
Іде, бідний, дорогою,
Притулку шукає;
Аж у лісі на поляні
Вовк його
Преслів’я
- Автор: Степан Руданський
Спив до дна я прикрий келих
За здоров’я долі,
І з похмілля моє серце
Розривають болі.
Нащо ж, мила, мої думи,
Нащо твої чари,
Коли з ними враз по серцю
Бродять чорні
Два трупи
- Автор: Степан Руданський
==== 1 ====
Так-то було на Вкраїні
Давньою порою…
Над дорогою могила
Заросла травою;
На могилі хрест високий
Набік похилився,
Під хрестом, як голуб сивий,
Дід
Ой чому ти не літаєш
- Автор: Степан Руданський
Ой чому ти не літаєш,
Орле сивокрилий?
Ой чому ти не гуляєш,
Хлопче чорнобривий?
Ой рад би я політати —
Туман налягає;
Ой рад и я погуляти —
Туга не пускає.
Нема
Сторінка 1 із 11
Чудовий! Коли поруч.....