Сергій Губерначук
Над морем поздіймалися вітрила
- Автор: Сергій Губерначук
Над морем поздіймалися вітрила
земного ранку від земної ночі.
Вляглася тиша – тиша говорила б –
але навіщо? коли мовлять очі!
Весня́ні очі – дві краплини з моря –
дві зірки з
Наперекір, усупереч
- Автор: Сергій Губерначук
Наперекір, усу́переч
мені відмовиш – ні!
Коли ж тебе усю́ береш –
дурні́ слова, дурні́.
Такого наговорюєш,
оспівуєш таке,
що “ні!” вже перетворюєш
на “так” м’яке й
Тонке, ледь помітне торкання ранкове
- Автор: Сергій Губерначук
Тонке́, ледь помітне торкання ранкове,
мов промінь, мов сумнів, мов пересторога.
Тонке, ледь сміливе, омріяне слово.
А далі – без тебе, а далі – дорога.
В імлі передчасно
...Не доживу до тебе
- Автор: Сергій Губерначук
Не доживу до тебе.
Просто у шторм відчалю
до Островів Печалю,
не підкоривши неба.
Не доживу до тебе…
Крига майбутнє вкрила.
Зовсім тебе не видно.
Марю, як плачеш,
Чай з медом
- Автор: Сергій Губерначук
Ось я маю сюрприз делікатний
через любих своїх посередників –
лист пустий, лист нічого не здатний,
нуль новин з трьох порожніх конвертиків.
Кожен з них усере́дині
...Не відмов мені
- Автор: Сергій Губерначук
Не відмов мені. Не зумов мене.
Щось мине в огні. Хтось огнем майне.
Серце прокляне кожну дію злу,
кожну частку “не-“, збільшено малу.
Снігом по селу не ходи сама.
Ніч зведе
На четвертому спомині - гріх
- Автор: Сергій Губерначук
На четвертому спомині – гріх!
Більш, ніж тричі, для серця – занадто!
Відчай луснув, мов грецький горіх,
мо’ про себе подумати варто?
За тобою йдучи слід у слід,
не встигаю на
Хтось утішить тебе
- Автор: Сергій Губерначук
Хтось утішить тебе,
на комп’ютерну вілу запросить,
і у власний літак
через рік ти вже сядеш сама,
під тобою – міста,
над тобою – неви́мовний простір,
у якому опори і
Стривай, захоплена
- Автор: Сергій Губерначук
Стривай, захоплена!
Ти вже вогнем гориш.
Ти коси обсмалила у екстазі.
Ти – дерево, що розцвітає лиш,
а листя вже у полум’яній смазі.
Пожежа поруч.
Це любов твоя.
А
Даремне твоє обличчя
- Автор: Сергій Губерначук
Даремне твоє обличчя.
Воно не ціловане зовсім.
Ти – ніби між середньовіччя –
блукаєш не люблена досі.
Немов на якусь звірицю,
на тебе я викопав яму
й чекаю, коли
Омана
- Автор: Сергій Губерначук
Та хоч би раз
мені у руки впала
із будь-яких небес,
аби мені,
у слушний час,
коли не вистачало
твоїх чудес
та імені!
Невже – любов?
Я бачив світлі крила
у
Поспіх удаваний твій
- Автор: Сергій Губерначук
Збав ходу,
і я поруч піду,
обережно ступаючи кроки,
біля тебе півночі, півроку,
півжиття
без знаття проведу.
Ти розгледь,
це моя напівсмерть,
щоб отак про одне лиш
Фортеця
- Автор: Сергій Губерначук
Ні, я люблю. І зрада була.
І напевне, що зрада була велика.
Але пригадай, я́к ти жила,
коли не було ні любові, ні лиха?
Більш ні на думку не йди вперед –
кого я кохаю чи ні –
Під залізне іржання ранкових трамваїв
- Автор: Сергій Губерначук
Під залізне іржання ранкових трамваїв
ти схопилася з ліжка в зимовій Варшаві.
І в пітьмі розгубившись, злетіла руками
і припала до мене, дійшовши до тями.
Ніби лоскітним
...Хай кожен день, мов скромна ікебана
- Автор: Сергій Губерначук
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.
Можливо, я свій сором
...Час одяг міняти й манери
- Автор: Сергій Губерначук
Час одяг міняти й манери.
Попадали літні шпалери,
насипавши листя під ноги,
лишивши розхристання вбоге.
Рутинні осінні картини.
Пресумно порожні курти́ни.
Вірш випаде
Сам себе брешу
- Автор: Сергій Губерначук
Сам себе брешу (брехня маленька)…
На покотті слів тривала лжа
реєструє вдалі побрехеньки
од тупа́ до гострія́ ножа!
Я поет, я маю право в злості,
відгорнувши чресла поколінь
Люди псуються
- Автор: Сергій Губерначук
Люди псуються. Годинники – теж.
Стрілка мінливо погрожує.
Гинуть легенди, стрибаючи з веж
в прірвища новопороджені.
Тільки Тебе я несу крізь думки,
вірю у Тебе
Молочай
- Автор: Сергій Губерначук
Ще буде час – й увійде в моду вірш,
захочуть люде говорити в риму.
Ще більш розчресне череп, глибш і ширш
пересічно́му зорепіліґріму.
Славетні вчинки стануть за звича́й.
А
Зміни стилю
- Автор: Сергій Губерначук
Змі́ни стилю – це штампи постійні,
це екскурсії у підсвідомість,
а затим, поміж проміжків ліні,
навпаки – у свідомість, натомісць.
Сторінка 23 із 39
Чудовий! Коли поруч.....