Сергій Губерначук
Вітражі
- Автор: Сергій Губерначук
Після чорної ночі й білої лжі
б’ються посуд, трюмо й вітражі,
гинуть книги, портрети й листи –
тільки я залишаюсь і ти.
Я виймаю з очей твоїх зло
й розбиваю на ска́лки і
Меланхолія
- Автор: Сергій Губерначук
Рожевий капюшон насунула на сум,
гадаючи, що відвернула зливу.
Пішла, помірно стримуючи струм,
ще не закохана, вже не щаслива.
Не райський плід належав цим вустам.
Вони
Наперекір, усупереч
- Автор: Сергій Губерначук
Наперекір, усу́переч
мені відмовиш – ні!
Коли ж тебе усю́ береш –
дурні́ слова, дурні́.
Такого наговорюєш,
оспівуєш таке,
що “ні!” вже перетворюєш
на “так” м’яке й
Тонке, ледь помітне торкання ранкове
- Автор: Сергій Губерначук
Тонке́, ледь помітне торкання ранкове,
мов промінь, мов сумнів, мов пересторога.
Тонке, ледь сміливе, омріяне слово.
А далі – без тебе, а далі – дорога.
В імлі передчасно
...Море і мрія
- Автор: Сергій Губерначук
Море і мрія.
Зима і мороз.
Сльози на віях.
Розлука й серйоз.
З кров’ю на лезах
долають глибінь
кілька поезій
і кілька видінь.
Власне безхитря
на сніг
Не відмов мені
- Автор: Сергій Губерначук
Не відмов мені. Не зумов мене.
Щось мине в огні. Хтось огнем майне.
Серце прокляне кожну дію злу,
кожну частку “не-“, збільшено малу.
Снігом по селу не ходи сама.
Ніч зведе
Юнак
- Автор: Сергій Губерначук
Твій сон прокинувся, ти – спав.
Я ненавмисно свідком став.
“Я вся – в тобі…
Я вся – лише в тобі.
Для мене це Господня нагорода.
Приємний біль,
коли це рідний біль –
в
Снобродство
- Автор: Сергій Губерначук
Коли ти вказуєш іти на північ –
я вже на півдні попри все!
Коли вже й захід мружиш сонним оком –
я свій світанок маю тут, на сході!
Коли твій силует аж десь на пляжі
з піску
Стривай, захоплена
- Автор: Сергій Губерначук
Стривай, захоплена!
Ти вже вогнем гориш.
Ти коси обсмалила у екстазі.
Ти – дерево, що розцвітає лиш,
а листя вже у полум’яній смазі.
Пожежа поруч.
Це любов твоя.
А
Симфонія життя присвячена
- Автор: Сергій Губерначук
Симфонію життя присвячено коханню!
На цій найвищій ноті я завис
у вашій партії фортепіанній
і час тягну, не падаючи вниз!
Тепер я соло мрію в обертóнах,
позбавлений музичної
Чому
- Автор: Сергій Губерначук
Чому твоє слово, як сонце схололе,
як серце волове, що б’ється спрокво́ла?
Чому така тиша не ліпша й не гірша
за ніч, якій лишиш яснішого вірша?
Чому – я питаю – без лиха
...Поспіх удаваний твій
- Автор: Сергій Губерначук
Збав ходу,
і я поруч піду,
обережно ступаючи кроки,
біля тебе півночі, півроку,
півжиття
без знаття проведу.
Ти розгледь,
це моя напівсмерть,
щоб отак про одне лиш
Циганський дощ
- Автор: Сергій Губерначук
Циганський дощ злигався з вітром,
промчав до сонця – і назад!
З туману хмар нацупив хитро –
й заграв ураз на інший лад:
завівся зливою густою,
стіною непроглядно став –
і
Не коханим ти став у моєму промінні
- Автор: Сергій Губерначук
Не коханим ти став у моєму промінні,
не яснішим ти був, хоч затьмарював довго,
не навмисне знайшлась я в твоїм розумінні,
а лише починала до тебе дорогу.
Я звикала до тебе, десь
...Хай кожен день, мов скромна ікебана
- Автор: Сергій Губерначук
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.
Можливо, я свій сором
...Їзда на возі з музикою кантрі
- Автор: Сергій Губерначук
Їзда на возі з музикою кантрі,
через ліси широкошатрі,
з сільським дівчам у ластовинні,
яке тримає айстру у щербині,
горіх ліщини, шишку хмелю й сміх;
їзда з випробуванням без
Ти лівшею лишаєшся чи правшею
- Автор: Сергій Губерначук
Ти лівшею лишаєшся чи правшею?
А з ким мрієш одружитися?..
з кулею чи з мішенню?
Мабуть, з душею…
Люди псуються
- Автор: Сергій Губерначук
Люди псуються. Годинники – теж.
Стрілка мінливо погрожує.
Гинуть легенди, стрибаючи з веж
в прірвища новопороджені.
Тільки Тебе я несу крізь думки,
вірю у Тебе
Оце моє таке життя
- Автор: Сергій Губерначук
Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях.
Любистком пахне тихий одр.
На кораблі з рожевих весен,
де гомонів живий
Є - ніч
- Автор: Сергій Губерначук
Є – ніч, облудлива химеро!
А в інший час не смій-таки
вінчати з перлами Гомера
ці передумані думки!
Я вийду сам до тебе в темінь
з охайних сонячних кімнат!
Є – ніж у
Сторінка 22 із 39
Чудовий! Коли поруч.....