Сергій Губерначук
Озеро Зеро
- Автор: Сергій Губерначук
Налякаю тебе голубою гостинністю
на далекому й жовтому озері Зе́ро.
Усолоджу високим вином з вірогідністю,
що зломлю об портрета твойого всі пера!
Обпишу горизонти вбрання
...Мазохіст
- Автор: Сергій Губерначук
Як злоді́йка в своєму законі
ти сидиш на моїм підвіконні,
перекинувши ніжку за ніжку.
Я – чекаю прикутий до ліжка.
Як досмалиш нічну сиґарету –
поцілуєш, немов по
Коли сніг мерехтів
- Автор: Сергій Губерначук
Коли сніг мерехтів
з золотих обідків ліхтарів,
коли місяць, мов пані,
в тумані приховував на́спані зморшки,
й хтось тремтів од морозу
чи, може, в жароті горів, –
я присів
Поету місце - в стратосфері
- Автор: Сергій Губерначук
Поету місце – в стратосфері!
Напівживий лечу до втрат.
У шатрах раю в ефемері
стоїть нова епоха страт.
Уроджений слуга народу,
нового Риму кошовий –
поет – не я, мій сад –
Пора пом’янути минуле
- Автор: Сергій Губерначук
Зоря прозаїчно стихає.
Над ніччю ступають громи.
Ні світла, ні тіні немає.
Але вже побачились ми.
Свята німота́ не зворушна.
Без неї – безправні слова.
Поезії хвиля
Курка мокра ніч не спала
- Автор: Сергій Губерначук
Курка мокра ніч не спала,
впала з сідала,
на Івана та й Купала
фокус видала –
знесла пусте яйце!
Ти на підносі принесла мені
- Автор: Сергій Губерначук
Ти на підносі принесла мені – любов.
Готуєш добре.
Я з’їв її.
Тепер от кістку з горла
ніяк не витягну.
У хрипах захлинаюсь.
Як ти могла?!
Зуміла…
На підносі
ти
Рівняння
- Автор: Сергій Губерначук
Побито током деяких знайомих,
як б’ють на птахофабриці курей.
Життя – рівняння. Кількість невідомих
дорівнює сукупностям людей.
І пишу - і пишу - і писатиму
- Автор: Сергій Губерначук
І пишу – і пишу – і писатиму.
І складу – і складу – і складатиму.
Дивно, сучасники хочуть сучасності,
страшно дотичні до матеріальності.
У маленькій скарбничці
лежить
Відповідь
- Автор: Сергій Губерначук
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій
Ми пішли гуляти в ліс
- Автор: Сергій Губерначук
Ми пішли гуляти в ліс –
їжачок до нас приліз,
нас помітив і замовк,
заховався у клубок.
Епітафія
- Автор: Сергій Губерначук
Вихор сплів надгробний вірш
на забутім кладови́щі
про життя, якого гірш –
тільки смерть, що в ніздрі свище.
Як поет – всі пера стер
над плитою потайною,
між останків двох
Мов гілочка плакуча
- Автор: Сергій Губерначук
Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,
але під нами – круча,
в ній глибина – шалена,
неміряна тривога,
невиказана правда,
немов життя без Бога
чи доля
Моя любове, не сліпа, а зряча
- Автор: Сергій Губерначук
Моя любове, не сліпа, а зряча.
Чому ж мене ти обійшла неначе?
Чому від мене ти все далі одступаєш?
Невже і краплі у душі тепла не маєш?
Куди тепер? Так щастя ти не
...Тихий терем
- Автор: Сергій Губерначук
По черзі зупинялися годинники
у теремі, де мешкали годинники,
дубові й позолочені годинники,
гранітні й електронні, теж годинники,
мініатюрні і масштабні, теж
Епістоляр я, епістоляр
- Автор: Сергій Губерначук
Епістоляр я, епістоляр,
конвертами обвішаний.
Листи надсилаючи, зовсім охляв
на тлі паперових вирішень.
Щодня я чатую біля вікна,
очікуючи голуба,
що пахне чорнилом – тим
Знову на морі я
- Автор: Сергій Губерначук
Та ж само історія.
Знову на морі я.
Ганяю за крабом і падаю в воду,
на́сміх народу!
Таємниця
- Автор: Сергій Губерначук
Вибачайте, жодних передмов!
Творчість – це суцільна таємниця.
На́ ніч я завішую трюмо.
А чому? Та вам – яка різниця?
Кожну ніч завішую трюмо…
До світанку – лівою
...Місто
- Автор: Сергій Губерначук
Страшни́й Дракон за горизонтом спить,
сопе у трубні ніздрі й дим пускає.
Пожежу загасила ніч на мить,
бо вже ось ранок поблизу блукає.
День – брат Дракона, друг його очей,
...Обличчя весни
- Автор: Сергій Губерначук
На чолі весни стоїть зима,
наче льодом скута радість жінки,
що з очей холодні дні вийма
та з кишень розтрушує сніжинки.
По щоках весни пливуть річки,
десь коло повік скресає
Сторінка 6 із 39
Чудовий! Коли поруч.....