Різдвяні
Мертвий сон галактик…
- Автор: Василь Стус
Мертвий сон галактик як не здушить нас,
Спати, спати, спати, бо минувся час.
Ніч блукає глупа у глухім степу.
Хто там світ протупав — тупу-тупу-ту.
Чи якась почвара, чи якійсь
Не минай з погордою…
- Автор: Іван Франко
Не минай з погордою
І не смійсь, дитя!
Може, в тім осміянім
Суть твого життя.
Може, в тім зневаженім
Твого щастя карб,
Може, в тім погордженім
Є любові
Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…
- Автор: Олександр Олесь
Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути,
Скрикнути тільки: “Мій раю!” і стратити…
Боже всесилий! Чи зміг би ти вигадать
Муку ще більшую, гіршую, тяжчую?!
1905 рік
Уже Софія відструменіла…
- Автор: Василь Стус
Уже Софія відструменіла,
відмерехтіла бузковим гроном.
Ти йшла до мене, але не встигла
за першим зойком, за першим громом.
Немов почвара в пекельнім колі,
довкола ж тіні, довкола
Моє перелицьоване пальто…
- Автор: Василь Стус
Моє перелицьоване пальто,
єдиний мій товаришу незрадний,
ану ж, переповідж мені докладно
про те, що є цей світ і хто є хто —
із тих, кого ти десять років бачило
(чи й одинадцять?).
В альбом пані О.М.
- Автор: Іван Франко
У безсонну ніченьку,
Де сум — твій товариш,
Скільки передумаєш,
Скільки перемариш!
Всі прожиті радощі,
Всі пробуті муки
Йдуть, мов тіні тихії,
Держачись за
Я блукав містом своєї юності…
- Автор: Василь Стус
Я блукав містом своєї юності,
марно відшукуючи в нових кварталах
вчорашні споруди, сквери, стежки,
знайому ліпку на фронтонах будинків —
географія втрачена.
Місто покращало й
Ой ти, дубочку кучерявий…
- Автор: Іван Франко
Ой ти, дубочку кучерявий,
Ой, а хто ж тебе скучерявив?
Скучерявили густі лози,
Підмили корінь дрібні сльози.
Скучерявили темні ночі,
Зранили серце чорні очі.
Чорнії
...Смутні картини
- Автор: Борис Грінченко
Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, —
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Не став би дивитись, хотів би забути, —
Так сили забути нема:
Чорте, демоне розлуки…
- Автор: Іван Франко
Чорте, демоне розлуки,
Несповнимих диких мрій,
Недрімаючої муки
І несправджених надій!
Слухай голосу розпуки!
Буду раб, невольник твій,
Весь тобі віддамся в руки,
І світ воскрес…
- Автор: Борис Грінченко
І світ воскрес! І, працівник великий,
Устав орач і плуг важкий підняв.
Де був колись пустир одвічно-дикий, –
Він борозну найпершу проорав.
І цілини великі скиби чорні
Лягли
Гаї шумлять
- Автор: Павло Тичина
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
Іздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.
Скажіть мені, добрі люди…
- Автор: Леонід Глібов
Скажіть мені, добрі люди,
В кого я вродилась:
Що на світі жила мало,
А вже й зажурилась.
Чи вийду я у садочок, —
Важенько вздихаю;
Чи співала б, чи летіла б —
І сама
Як не горю — я не живу
- Автор: Павло Тичина
Як не горю — я не живу.
Як не люблю — я не співаю.
Але цього я ще не знаю,
Бо завжди я —
Як полум’я.
Я мертвих всіх палю, палю.
Живих огнем своїм я грію.
І як я
Ні, не вмерла Україна
- Автор: Василь Симоненко
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям
Покора
- Автор: Пантелеймон Куліш
І я родивсь у любій україні,
Природа радощі послать мені клялась,
Мені, ще немовляточку-дитині…
І я родивсь у любій україні,
Весна ж моя гіркими облилась.
Весна нам раз
...Чумаки-ночліжане
- Автор: Пантелеймон Куліш
Понад шляхом ночліжане
Чумаки стояли.
Полягали, та й не спали,
Мовчки сумовали.
Небо темне, ані місяць
Не світив, ні зорі.
Поле тихе да понуре,
Як туман на
Десь на горизонті хмара-хустка
- Автор: Василь Симоненко
Десь на горизонті хмара-хустка
Манить в даль, мов дівчина у сад,
І весни такі пахучі згустки
Розплескалися об голубий фасад.
Дні стоять погожі і привітні –
Розтопилося б і
Я не забыл ее и позабыть не в силах…
- Автор: Леонід Глібов
Я не забыл ее и позабыть не в силах…
Как живо помню я, когда передо мной
Она задумчиво сидела на могиле
И рассыпала зелень бледною рукой.
Мне было жаль ее, как юности моей,
Я
Купець та миші
- Автор: Леонід Глібов
Один купець хороший дворик мав.
Щоб де було свій крам складати
Та всякую бакалію ховати,
Він у дворі комору збудував.
Купує мій купець, купує та складає;
Всього багато
Сторінка 5 із 100
Чудовий! Коли поруч.....