Про війну
Експресоб’ява
- Автор: Сергій Губерначук
Терміново потрібен закуток
для виробів з власної шкіри,
потрібні вампіри,
шукаю безсоння постійне
і фіру для вічних скитань,
не пропоную зітхань,
не бажано
Едельвейс
- Автор: Сергій Губерначук
Є висока гора Химера,
на піку якої крах,
в ній, мов прірви, – печери,
де змії
мріють
у черепах,
де плекають надії
і вирощують перли,
облизуючи кістки
Арканзас переміг
- Автор: Сергій Губерначук
Арканзас переміг;
етажерка; Плєханов, архаїка;
божевільна зима спростувала своє амплуа;
на задвірках імперії сіла в грязюку романтика;
голова попливла – кулуар, кулуар,
Робінзонада
- Автор: Сергій Губерначук
На безлюддя сільських ландшафтів
визвірився собака на це́пу,
це доказ моєї бездарності,
прорив свійських кілометрів,
це тиранія великого міста,
множена на нулі
Терпеціум мобеле
- Автор: Сергій Губерначук
Терпеціум мобеле –
серце бійця
або лиш двигун
від мого терпеця.
Урватись терпець
може кожну хвилину,
наприклад, у черзі,
за черству хлібину…
Вночі мене душить мавпа
- Автор: Сергій Губерначук
Вночі мене душить мавпа.
Від сорому в глупий час
згоріла двадцята лампа.
Однаковий резус у нас.
Залізного ліжка вольєра
алжирським пропахла піском.
Ми з нею зіграли
Руйнація
- Автор: Сергій Губерначук
Строк гідності моєї сьогодні вийшов;
у генах,
у крові
метастазів смертельний орга́н;
пробігла по контурах тиші миша,
крапкою такого вироку постав тарган;
лікоть
І вже до тебе я холодний лід
- Автор: Сергій Губерначук
І вже до тебе я холодний лід.
Слід невловимий ти спіймала
в зіницях втомлених моїх.
Взірцем була – блюзнірством стала
глевка принада для дурного хлопця…
Ковтаєш музику сліпого
Іро… Ні! Я?
- Автор: Сергій Губерначук
Снідають снігом пні –
бути весні…
А мені?
Ні.
Ніде…
Ніде мені…
Як на війні –
дні.
Люди гудуть на дні,
скрізь прапори одні –
жовто-блакитні
Каяття
- Автор: Сергій Губерначук
Наді мною Христос плакав…
Я ж негідне дитя Його рук!
Світ довкола мене – клоака
перекреслених мною букв.
Небеса, словеса, країни –
я за ніч одну розкроїв
і німі
Поступ
- Автор: Сергій Губерначук
Усім арештованим студентам
Всує ти в суєті
стоїш, стовбичиш, Сталіне,
старанно стертий старий –
історії протиставлений.
Стиха ступив в застій
з
Перед потопом
- Автор: Сергій Губерначук
Змирала осінь айстрами скупими.
Летіли ген за обрій журавлі.
Пустими вікнами халупки хаменіли,
як бегемоти, на вечірнім тлі.
За греблею упали в річку хмари,
набралися холодної
Істина
- Автор: Сергій Губерначук
…однак померли твої арханґели,
безсмертя їх спіткала істина.
Душа твоя, не ними забрана,
життям твоїм була освистана.
Ти кисень жер в уявних про́сторах,
в печерах власного
В оплаканих межах
- Автор: Сергій Губерначук
Зупинилися дні.
Ночей не суть.
У двері балкону вітри не дмуть.
Мир замуровано ще за війни
в цинкових межах твоєї труни.
А не вийде струни
із твоїх стрілянин,
що
Лезо
- Автор: Сергій Губерначук
Вічний голос замерз…
Звичний холод обрид…
Час – загострювач лез…
поміж сцілл і харібд…
Древня абетка
- Автор: Сергій Губерначук
Хрест перевернутий.
Ноги на прив’язі.
Осіння цинга.
Дерева лисі.
Опадів морзе.
Собори дивляться.
Безграмотний я.
Вчитель втопився.
Свиснули раки.
Мембрана
Скелі
- Автор: Сергій Губерначук
Ближчають скелі.
З’являються орки.
Множаться зграї крукі́в!
Ви – пустомелі.
Ви – гарсії лорки
напередо́дні гробків.
Правда ж, красиво,
коли по пустелі
котиться в
Нехай я - останній
- Автор: Сергій Губерначук
Нехай я – останній,
але востаннє…
Щоб більш ніколи їх не було –
перших, других, … останніх
вбитих!..
вбитих на зло…
Бог терпів
- Автор: Сергій Губерначук
Бог терпів –
і Нам велів!
Тілько ж Ми не чули слів
після того до волів:
“Не терпіте ж, поготів!!!”
Засідки
- Автор: Сергій Губерначук
Маєш патрони і протигаз?
Мариш у засідках довгий час?
Лідерством скутий? Віри завзятий?
Пельку замкнути й не роззявляти?
Зе́млі свої ти вже відвоював?
І на чужі – не
Сторінка 190 із 211
Чудовий! Коли поруч.....