Про весну
Перемога
- Автор: Леся Українка
Довго я не хотіла коритись весні,
Не хотіла її вислухати,
Тії речі лагідні, знадні, чарівні
Я боялась до серця приймати.
«Ні, не клич мене, весно, – казала я
...Веснянка
- Автор: Леся Українка
Як яснеє сонце
Закине свій промінь ясний
До тебе в віконце, –
Озвись на привіт весняний.
Олесю, серденько,
Співай веселенько!
Весняного ранку
Співай, моя люба,
Напровесні
- Автор: Леся Українка
Не дивуйтесь, що квітом прекрасним
Розцвілася дівчина несміла, –
Так під промінням сонечка ясним
Розцвітає первісточка біла.
Не дивуйтесь, що думи
...Знов весна і знов надії
- Автор: Леся Українка
Знов весна і знов надії
В серці хворім оживають,
Знов мене колишуть мрії,
Сни про щастя навівають.
Весна красна! любі мрії!
Сни мої щасливі!
Я люблю
Згинули морози…
- Автор: Борис Грінченко
Вона співа, що згинули морози,
Що сонце вже засяло в небесах,
Щоб висушить усі блискучі сльози,
Що ще тремтять на травах і квітках.
Воно зійшло і сльози розтопило,
І в мене
Лежали скрізь замети сніговії…
- Автор: Борис Грінченко
Лежали скрізь замети сніговії,
Давили все, загинуло життя,
І не було, здавалося, надії
На кращих днів квітущих вороття.
Тоді весна крилом своїм махнула, –
І полилось і
Рясний садок…
- Автор: Борис Грінченко
Рясний садок і затишний я знаю
І знаю там ще вишню я одну —
Було не раз, турботний, дожидаю
Я в той садок її, мою весну.
Але ж тепер чому її немає?
Чом вишня та стоїть в
Весно, ох, довго ж на тебе чекати…
- Автор: Іван Франко
Весно, ох, довго ж на тебе чекати!
Весно, голубко, чому ж ти не йдеш?
Чом замість себе до вбогої хати
Голод і холод, руїну і страти
В гості ти шлеш?
Бач, уже май зачиняєсь!
...Подивись…
- Автор: Борис Грінченко
Подивись: весна устала,
Сипле пишними квітками:
Подивись: веселим птаством
Ожили степи з лісами;
Подивись: в безкраїм небі
Сонце-велетень палає;
Подивись: земнії груди
І вдень журюсь, і серед ночі…
- Автор: Пантелеймон Куліш
І вдень журюсь, і серед ночі:
Ой Лелечко ж, мій боже Лелько!
Весна та гарні карі очі
У змові на моє серденько.
Весна та гарні карі очі
На мене потайно змовлялись,
І
Вона ішла…
- Автор: Олександр Олесь
Вона ішла… але здавалося мені,
Що ніжний пролісок в снігу зоріє,
Встає з’під нього і радіє
Промінню, сонцю і весні.
Вона ішла… мені ж здавалось, що газель,
Поміж кущами
Гріє сонечко…
- Автор: Іван Франко
Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,
Затонувши десь в бездні-глубіні
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вітри,
Сяють зорі…
- Автор: Борис Грінченко
Вже в далині високій сяють зорі,
Густий туман над озером повис,
І спить земля, і води сплять прозорі,
І тихо спить густий зелений ліс.
Десь на селі далеко пісня ллється,
То
Весна іде! В повітрі молодому…
- Автор: Борис Грінченко
Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь: ключем вони додому
У рідний край летять з чужих країв.
Весна іде! Веснянки задзвеніли,
Лунає
Весна прийшла! Гаї зазеленіли…
- Автор: Борис Грінченко
Весна прийшла! Гаї зазеленіли,
І перший квіт, квіт весняний процвів,
І одинцем самотнім на могилі
Цар степовий, орел могутній, сів.
І скрізь живе повіяло дихання,
І скрізь
Весна іде! Її дихання чую…
- Автор: Борис Грінченко
Весна іде! Її дихання чую…
Пташиний спів немов уже дзвенить…
Дніпро лама покрівлю крижаную,
І в берег б’є, і плеще, і кипить.
Плещи, старий! І в море вільні хвилі
Неси-жени,
Весняні блакитні очі…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Весняні блакитні очі
Дивляться з трави на мене:
Се фіалочки кохані,
Що набрав я повну жменю.
Я набрав і все, що думав,
Чим сумне втішав серденько,
Голосно про те
Вона! вона! я бачу — між кущами
- Автор: Борис Грінченко
Вона! вона! я бачу — між кущами
Рукав уже з сорочки забілів;
Ще мить одна — тремтячими руками
Я стан її дівочий обхопив.
Ще мить одна — злилися ми устами…
Вона прийшла,
Хор лісових дзвіночків
- Автор: Павло Тичина
(Уривок із поеми)
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День!
День.
Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу
Десь надходила весна
- Автор: Павло Тичина
Десь надходила весна. — Я сказав їй: ти весна!
Сизокрилими голубками
У куточках на вустах
Їй спурхнуло щось усмішками —
Й потонуло у душі…
Наливалися жита. — Я сказав їй:
...Сторінка 2 із 30
Чудовий! Коли поруч.....