Про Україну
Ось панський двір…
- Автор: Іван Франко
Ось панський двір! На згір’ї край села
пишається на сонці, наче рожа.
Тиша довкола нього залягла.
Старезні липи, мов жива сторожа,
стоять при вході, клумби і травник,
кругом
Вітаю глуш твою, куточку мій затишний…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Вітаю глуш твою, куточку мій затишний,
Де я ховаюсь од лихих людей,
Що гайдамаками осіли “город пишний”,
Хвалителями гидосних страстей,
Через котрі наш край ув Азію
Половці і Отрок
- Автор: Олександр Олесь
Край наш половці руйнують,
Нападають на селян.
Топче ниви, палить села
Половецький дикий хан.
Кажуть, кров людську, гарячу
Любить пити хан Баняк,
Кажуть, тіла він не
Приходить час…
- Автор: Борис Грінченко
Приходить час, приходить час, —
Сказати кожен мусить з нас,
Чи він народу вірний син,
Чи тільки раб похилий він,
Чи раб похилий, чи боєць —
Хай кожен скаже навпростець!
І
Суздальські князі
- Автор: Олександр Олесь
Понад Волгою й Окою,
Геть далеко навкруги
Розляглись болота, багна,
Вбогі ниви і луги.
Там народ московсько-фінський
Ледве-ледве животів:
Жив то з ловів, то з
Мій раю зелений…
- Автор: Іван Франко
Мій раю зелений,
Мир-зіллям маєний,
Стелися круг мене
В далекую даль!
Пречудний спокою,
Витай надо мною.
Святою рукою
Прогонюй мій жаль!
Як сонечко сяє!
Як
Гомер і Шекспір
- Автор: Пантелеймон Куліш
Бувало так на світі, що й Гомера
Унівець повертали, і Шекспіра.
Ревла тогді гарматами Мегера,
Мовчала мовчки тихострунна ліра.
Хмельницький, злюка, єзуїт Тетея
Та Дорошенко,
Гайдамакам-академікам
- Автор: Пантелеймон Куліш
Засіли письмаки собором у сто душ,
Високі розумом, в газетників преславні:
В кого не кинь ціпком, то все великий муж,
З Шекспіром, Байроном і Гетем рівноправні.
Задумали тягти в
Ярослав Осмомисл
- Автор: Олександр Олесь
Володимирко поволі
Тихо-мирно вік дожив
І на княжому престолі
Ярослава залишив.
Це був князь палкий, відважний,
Незрівнянний у бою,
Наче рвався він покласти
Першим
Знов рік минув…
- Автор: Іван Франко
Знов рік минув. Знов крок один вперед
ступило всім нам дорогеє діло,
і хоть збільшився людовладців гнет,
ми дальший крок підем робити сміло,
і як гора не спинить вихру лет,
не
Іван Берладник
- Автор: Олександр Олесь
Раз в зимі у ліс на лови
Володимирко пішов,
І бояри зрозуміли,
Що тепер не до розмов,
Що пора за меч узятись,
Перейти від слів до діл,
І Берладника Івана
Посадили на
Я блукав містом своєї юності…
- Автор: Василь Стус
Я блукав містом своєї юності,
марно відшукуючи в нових кварталах
вчорашні споруди, сквери, стежки,
знайому ліпку на фронтонах будинків —
географія втрачена.
Місто покращало й
Коронація Данила
- Автор: Олександр Олесь
Щоб скріпивши свої сили,
Стати дужчим в боротьбі,
Князь Данило скрізь шукає
Вірних спільників собі.
Він звернувся і до папи.
Папа каже: “Я готов,
Але хай повстане
Земляцтво
- Автор: Пантелеймон Куліш
Тогда какой-то злобний гений
Стал часто навещать меня.
А.Пушкин
Мене сей злобний геній навіщає
Усякий раз, як я на Україну,
Де дурень дурня в пекло поганяє,
З Німещини
Весна іде! Її дихання чую…
- Автор: Борис Грінченко
Весна іде! Її дихання чую…
Пташиний спів немов уже дзвенить…
Дніпро лама покрівлю крижаную,
І в берег б’є, і плеще, і кипить.
Плещи, старий! І в море вільні хвилі
Неси-жени,
Ізяслав і поділ України
- Автор: Олександр Олесь
Золоте, незлобне серце
Мав у грудях Ізяслав, —
Все він думав, все молився,
Все він вірив і прощав.
І дитячою рукою
Він держати не зумів
Ні державного спокою,
Ні
Серед поля попід небом жито жала…
- Автор: Олександр Олесь
Серед поля попід небом жито жала,
Попід небом жито жала серед поля.
Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала.
Дожинала. Сонце гріло, вітер віяв.
В неї хустка, синя хустка, шовком
...Смерть Святослава
- Автор: Олександр Олесь
Святослав, розбивши греків,
Повертається з війни,
Тихо плинуть по Дунаю
Навантажені човни.
Ллється легко вільна пісня,
Молодецька, бойова…
Святослав і сам
Весь обшир мій…
- Автор: Василь Стус
Весь обшир мій — чотири на чотири.
Куди не глянь — то мур, кутор і ріг.
Всю душу з’їв цей шлак лілово-сірий,
це плетиво заламаних доріг.
І дальше смерті — рідна
Володимир Великий
- Автор: Олександр Олесь
Не жили в братерській згоді
Святославові сини:
Все змагалися за владу,
Все сварилися вони.
Ярополк убив Олега,
Володимир смерті ждав,
Та покликав він
Сторінка 12 із 253
Чудовий! Коли поруч.....