Про природу
Ходить туга по голій горі…
- Автор: Іван Франко
Ходить туга по голій горі,
Як туман по долині,
Сіє мрії й бажання свої
По широкій пустині.
Розлітайтеся, мрії мої,
Будякове насіння,
А де стрінете серце живе,
Сижду в тюрмі, мов в засідці стрілець…
- Автор: Іван Франко
Сижду в тюрмі, мов в засідці стрілець,
Усякий звір поперед мене мчиться,
Не криється від мене, не боїться,
Показує, в чому хто є мистець.
Лис — злодій тут, не скромник, не
...Танцює зек у батькових чоботях…
- Автор: Василь Стус
Танцює зек у батькових чоботях,
мов дерев’яним гупає прачем.
Під сивим небом і дрібним дощем
обтрушує він душу від скорботи
і сажі самоти. А дощ іде,
біжить вода за номерного
Безсмертники
- Автор: Олександр Олесь
Вони давно вже втратили життя,
В них згасло все, що тільки малось,
Умерли всі і думи, і чуття,
І тільки форма їх такою же зосталась…
Але вони сміються, мов вві сні,
І погляд
Хто славу світу осягнув…
- Автор: Іван Франко
Хто славу світу осягнув
Аж по найдальші межі,
Не раз бува подібний він
До наглої пожежі.
З сухих дерев розпалена,
Вона високо буха,
Та швидко попелом сіда;
Так слава
Вона ішла…
- Автор: Олександр Олесь
Вона ішла… але здавалося мені,
Що ніжний пролісок в снігу зоріє,
Встає з’під нього і радіє
Промінню, сонцю і весні.
Вона ішла… мені ж здавалось, що газель,
Поміж кущами
Мамо-природо!
- Автор: Іван Франко
Мамо-природо!
Хитра ти з біса!
Вказуєш серцю безмірні простори,
а життя замикаєш у клітку тісненьку,
в мікроскопійную клітку.
Уяву вабиш вічності фантомом,
а даєш нам на
Епілог
- Автор: Іван Франко
Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
В зів’ялих листочках хто може вгадати
Красу
На чужині
- Автор: Олександр Олесь
Не вірив я в життя по смерті,
Тепер я вірю в диво з див.
Було для мене страшно вмерти,
Умер і нагло знов ожив.
Так само тут: і сонце, й зорі,
І люди наче ті самі,
Але
Пірнаю в ночі, наче в сни…
- Автор: Василь Стус
Пірнаю в ночі, наче в сни,
до ранку не прочахну.
А три весни, як три стіни,
пополотніли з жаху.
Ще видиться: тонка сосна
пірнути в небо хоче,
стоїть дружина голосна
і в
Народна пісня
- Автор: Іван Франко
Глянь на криницю тиху, що із стіп могили
Серед степу сльозою тихою журчить;
В ній, мов в свічаді, личко місяця блищить,
І промінь сонця миєсь в її срібній хвили,
Чому не смієшся ніколи?
- Автор: Іван Франко
Чому не смієшся ніколи?
Чи в твойому серці зима,
І горе зморозило душу,
Що сміху у горлі нема?
Чому не смієшся ніколи?
Чи, може, лежить який гріх
Великий на твоїм
Блукав я самітно проміж деревами…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Блукав я самітно проміж деревами
З моєю печаллю один
І мучивсь гіркими давнішніми снами,
Та й знов собі серце вразив.
Де ви сього слова про жаль мій набрали
Пташки, в
Ей, думи золотії…
- Автор: Іван Франко
Ей, думи золотії,
Насіння чисте,
Коли ваш плід доспіє
І воля блисне?..
Глядіть, брати, довкола:
Весна йде з неба!
Не справлено ще поля,
Як того треба;
Не
...Коло колодязя
- Автор: Пантелеймон Куліш
Нагулялося по небу
Весняному сонце,
Зазирає на добраніч
У низьке віконце.
І проміннячком угору
Огняним стріляє;
Хрест на церкві розтопленим
Золотом
На греблі
- Автор: Пантелеймон Куліш
На греблі трускій та предовгій,
Що сипано ще за татар,
Задумавшись, їду бідою…
Знемігся мій коник, пристав.
За греблю сю наші ховались,
Почувши, що в полі Орда,
І цілими
Веснянії пісні…
- Автор: Іван Франко
Веснянії пісні,
Веснянії сни,
Чом так безутішні,
Безвідрадні ви?
Чи для вас немає
Зелені в лісах,
Чи для вас не сяє
Сонце в небесах?
Чи для вас весела
...Люблю я квітку, да котру, не знаю…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Люблю я квітку, да котру, не знаю,
Самітно сумую,
І зазираю в чарочки пахущі
Про душу живую.
Квітки вечірнім світом обливає;
Лящить соловейко.
Шукаю серця, що б’ється як в
В Вас стільки сонця золотого…
- Автор: Олександр Олесь
В Вас стільки сонця золотого,
Блакиті чистої, тепла, —
Неначе з краю чарівного
Вас хвиля моря принесла.
І як Ви можете тут жити,
Серед безлюдних цих пустель,
Промінням
Гримить! Благодатна пора наступає…
- Автор: Іван Франко
Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить —
Сторінка 23 із 268
Чудовий! Коли поруч.....