Про мову
Чечня
- Автор: Дмитро Павличко
Знов Москва розпинає народ,
Що повстав за державу свою,
Знов закутих в залізо заброд
Зустрічає чеченець в бою.
Двоголовий орел в два дзьоби
П’є чеченську палаючу кров!
Псалом 16
- Автор: Ліна Костенко
Єдиний Боже! Все обсіли хами.
Веди мене шляхетними шляхами.
І не віддай цим людям на поталу, —
вони вже іншу віру напитали.
Одплач в мені, одплач і одболи, —
вони ж моїми
Мова
- Автор: Максим Рильський
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе
Лев та мавпи
- Автор: Григорій Сковорода
Лев спить горілиць*, а сплячий вельми схожий на мертвого. Юрба всіляких Мавп, вважаючи його за мертвого, наблизилась до нього і почала стрибати та лаятись, забувши страх і повагу до царя свого. А
...Поете! Будь собі суддею
- Автор: Максим Рильський
Поете! Будь собі суддею,
І в ночі тьми і самоти
Спинись над власною душею,
І певний суд вчини над нею,
І осуди, і не прости.
Устануть свідки темноокі
Зо дна поблідлої
Верблюд і олень
- Автор: Григорій Сковорода
Африканський Олень часто живиться зміями. Наївшись досхочу їх і терплячи спрагу від отрути, що пекла його всередині, швидше за птиць помчав до гірських водяних джерел на високі гори. Там побачив
...За стінами холодна віє ніч
- Автор: Максим Рильський
За стінами холодна віє ніч;
Огонь то згасне, то засяє знову…
Ах, так давно я чув людськую річ,
Що вже й забув земну, звичайну мову.
А знаєш що? І там, поміж людьми,
Та сама
Страшні слова, коли вони мовчать
- Автор: Ліна Костенко
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них
Голос отрути
- Автор: Максим Рильський
Люблю отруту, сховану в лілеї,
Люблю порок із поглядом ясним,
І безсоромність ніжності твоєї,
І терпких милощів незнаний дим.
Люблю тебе, бо ти чужа коханню,
Бо ти мені
Епоху, де б душею відпочить
- Автор: Максим Рильський
Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожний має право вибирати,
Найдемо тут ми вибору багато
Народів, царста, богів, людей, століть.
Готичний присмерк, еллінську
...Що ж, авторучка
- Автор: Ліна Костенко
Що ж, авторучка — це не шабля із піхов.
Ворожа кров не бризне з-під пера.
І лиє дощ. І гетьман не приїхав.
Неслушний час. І все-таки пора.
Пора, пора!
Живеться, як на
Мій перший вірш написаний в окопі
- Автор: Ліна Костенко
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих
Червоні краплі глоду
- Автор: Ліна Костенко
Блюстителі, халтура — ваше хоббі.
Ви, фабріканти вір і недовір,
зробити вам би по духовній пробі —
вас забракує кожен ювелір.
Номенклатурні дурні, бюрократи,
пласкі мурмила в
Гній та діамант
- Автор: Григорій Сковорода
Отой самий Гній, у якому в давнину Езопів півень вирив дорогоцінний камінчик, дивувався Діаманту і з цікавістю питав:
— Скажи мені, будь ласка, звідки увійшла в тебе ціна така велика? І за
...Біль єдиної зброї
- Автор: Ліна Костенко
Півні кричать у мегафони мальв —
аж деренчить полив’яний світанок…
Мій рідний краю,
зроду ти не мав
нейтральних барв, тих прісних пуританок.
Червоне й чорне кредо
...Перли і свині
- Автор: Леонід Глібов
На дворі, якось опівдні,
Заможний чоловік насипав на рядні
Чимало Перлів просушити,
Бо в скрині почали жовтіти.
— Гляди! — озвався через тин
Кум Северин, —
Як доберуться
На безголов’я
- Автор: Дмитро Павличко
Москва — тепер коричнево-червона,
І споконвік така вона, як є,
За голову Джохара півмільйона
Американських доларів дає!
Це новина! Це ринок! Добра плата!
І добра слава йде по
Сонце намальоване циноброю
- Автор: Дмитро Павличко
Сонце намальоване циноброю,
На вітрилах вечора пливло.
В золотій спечаленості обрію
Ти світилась, як небесне тло.
За зорею рідною й далекою
Ти тужила на моїм крилі,
Ніби
До брата
- Автор: Володимир Сосюра
На мові нашій дня печать.
Вона — як сяйво серед ночі…
Її не можна забувать,
Вона душі твоєї очі.
Єднає з піснею в гаю
Вона з життям тебе любовно…
Коли ж забудеш рідну
Ой кобзо голосна
- Автор: Панас Мирний
Ой кобзо голосна! Мовчи, не вигравай!
Не воруши в душі моїй одрадні ті хвилини,
Як нас колись думки заносили в той любий край,
Звідки, здавалося нам, воля шле поклони…
То сон
...Сторінка 5 із 47
Чудовий! Коли поруч.....