Про кохання

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Дощ шумить,
Дощ шумить у саду,
Оббиває цвіт білий.
А я на біду,
У людей на виду
Полюбила.
Виглядаю його з дощу,
Чекаю.
А

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Я ніч люблю за вогкі коси
І верб наморену мовчанку,
За те, що в травах місяць босий
Русалок ловить до світанку.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Навіщо мене, не кохаючи,
Забрали ви голу з постелі.
Нащо мою душу спустелили,
Жартуючи, граючись.
Ви знали, я вами палаю,
Молюсь,

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Багаття жевріє в останніх зблисках…
Таке життя –
З горою гору не зведеш,
І двох сердець не покладеш
В одну розгойдану колиску.
Звіває

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Білі лілії
Білі лілії
На вікні моїм, Ніно
Чорні лінії
Чорні лінії
Довгих ніг твоїх, Ніно
Шиби сльозами
Шиби сльозами

3-тя частина збірки “Очі до очей”

В зеленім абажурі
Лице твоє відбилось,
Воно мені наснилось.
На бруку за вікном
Твої затихлі кроки,
Твої тоненькі роки.
Ти вже

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Дівчина несла букет росистих лілій,
Я – букет печалі під грудьми.
Я чекав, що перетнуться наші лінії…
Розійшлись і загубились між людьми.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Дівчинка у білому платтячку
Стоїть на Земнім прузі,
Здалеку нагадує
Ніжну квітку на вулкані,
Ледь тріпоче платтячко на вітрі,

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Молю востаннє степ і небо,
Зорею ночі освітити чоло.
Я сто стоднів ішов до тебе,
Твоє ім’я мене вело.
ПРИЙДИ!
Бо серце догорає.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Україно!
В найтяжчу хвилину я співаю твої пісні.
Я б’ю тарілку з синьою водою
На щастя сподівань, моя любове.
В загравах осені стою перед

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Очі жінки в сорок років – книга синьої печалі.
Руки жінки в сорок років
Ласку в темряві намацують ночами.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Ваші сни навколо мене гнізда в’ють,
Музикою зелено озвучені.
Я всю ніч розплутую їх суть,
Потім, як пісні, заучую.
Ваші руки хочуть мені

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Через Десну в призахідному сонці
Паром-трудар натягує дротину.
Дивлюсь замріяно-дитинний
І жити хочеться по-совісті.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Ой, ліхтарі, ліхтарі,
Милі мої баламути,
Дайте мені, ліхтарі,
Хоч на хвилину заснути,
Дайте мені, ліхтарі,
Од суєти одхлинути,

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Люблю в поезії ніжну красу,
Прозорість,
Росу на шибці
Від дихання дитини,
Що задивилась на жовтих курчат у дворі.

Не плач, дитя моє кохане:
Привиддя злі – то тільки сни.
Твоя печаль, як сніг, розтане
Від перших подихів весни.

Душі радіти, а не скніти
Й тікати геть від боротьби:
Весна

Так хотів би я знать:
Чи ще довго прожить
На цім світі мені доведеться?
І коли моя смерть –
Порадниця зла –
Склепить очі, у груді упреться?

Чую: серце болить,
Зотліва

Оповідання у віршах

— Чи гукне котрий на мене?..
Розбудіть раненько, нене:
Нам до школи йти.
— Та навчання ж закінчили,
Набирайся, хлопче, сили —
В поле підеш

Вічний вогонь

Тополь зелені амплітуди
Розколихали небокрай.
Так глибоко,
Так вільно дишуть груди –
Душа заграла!
Приймаю Світ із деревами,
Із хмарами, водою із

Вічний вогонь

І колись давно,
Й сьогодні,
Й завтра,
Мій сучасник, як і той далекий пращур,
Щоб не зненавидіти життя, повинен завжди
Душу нести високо, як Прапор.