Павло Глазовий

— В мене, тату, білий ніс, —
Хлопчик батька смика, —
А чого ж у тебе він
Сизий, як в індика?
— Безтолковий твій вопрос, —
Блимнув батько скоса, —
Ти іще молокосос
Для

Купивши пляшку коньяку в крамниці “Бакалія”,
Звернувся чемно покупець до продавця Мусія:
— Скажіть, чому це ви мені так просто ткнули пляшку?
Ану, візьміть її назад і загорніть в

Везли з Криму чумаки повні хури солі.
Сумно рипали вози у широкім полі.
Ой їхали чумаки та пісень співали,
Бо добрячі голоси й підголоски мали.
Хтось затягне-заведе на переднім

У неділю в церкві божій читав отець Сава:
— Авраам родив Ісаака, Ісаак — Ісава… —
А бабуся богомільна заломила пальці:
— Які ж були роботящі святії страждальці!
І Біблію написали,

Учить мати свою доню: — Ти вже не малесенька.
Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька,
Пошукай собі, голубко, жениха надійного.
Безпартійного не треба, вибирай партійного.
Щоб

Розмовляє наша мова
З Руським Язиком.
– Мы с тобой, – Язик говорить, –
Не в ладах живем.
Опечален мой двуглавый,
Мой родной орел
Тем, что ныне в Украине
Мало русских

Чоловік говорить жінці: — Пам’ятай мої слова,
Що в розумному сімействі чоловік — то голова.
— Ну, а я, виходить, шия? — жінка весело пита. —
Шия ж голову як хоче й куди хоче

У квартирі завбуфетом
Дзенькнув телефон.
— Я вас слухаю, — хазяїн
Пробурчав крізь сон.
А із трубки голос чути:
— Якщо не секрет…
Чи збираєтесь ви скоро
Відчинять

— Був на лекції я вчора, —
Хвалиться Микита. —
Там розказував нам лектор
Про гермафродита.
Що це ж воно — професія
Чи національність?
Ні, з людиною буває
Така

Дєвочка Ельвіра —
Як рожевий цвіт.
Вийшла за студента
У сімнадцять літ.
Через рік сказала: —
Що мені студент? —
Став у неї мужем
Кандидат-доцент.
Років три минуло

В світлій залі повно вчених —
І приїжджих, і своїх.
Дисертацію сьогодні
Захища Панько Пиріг.
Він з трибуни промовляє
Сухуватим голоском:
Довгоносика схрестив я
Зі

Ходив Гоголь по столиці
В циліндрі блискучому.
Прислухався, як дітей ми
І студентів учимо.
А в саду Шевченківськім
До пізнього часу
Про свою екскурсію
Повідав Тарасу:

Тримав папугу добрий чоловік,
Він провозився не один з ним рік,
Дресирував.І телепень носатий
Навчився трохи лапою писати.

Тепер папуга пише так:
«Хазяїн мій дурак, І брат

— Я оце в газеті, синку,
Про таке читаю,
Що папір в країну нашу
Завезли з Китаю.
Так виходить, що паперу
Не було до того.
Як обходились учені
В ті часи без нього?

Десь у клубі виступав
Лектор зі столиці.
Вчив людей, як піднести
Урожай пшениці.
Як з’ясована була
Істина остання,
Лектор звично запитав:
В кого є питання? —
До

До папуги в зоопарку
Підійшов гусак.
— А чого це ти, — питає, —
Зажурився так?
І чому у тебе, друже,
Голова в бинтах?
— Ех, — сказав йому папуга, —
Ти щасливий птах

З Езопа

З левицею зустрівшись у гаю,
Свиня сімейку вихваля свою:
— Погляньте-но, які у мене паці!
П’ятнадцять штук,
і гарні всі, як цяці.
А що у вас? Дитятко лиш

Гарні кульки у крамниці
Дід купив онуку.
Сидить хлопчик надуває
За штукою штуку.
Кулька лопне — онучатко
Сердиться, плюється.
Дід ізбоку поглядає
Й нищечком сміється.

Повернувся з річки татко,
Погукав Павлушку,
Посідали, чистять рибку,
Щоб зварити юшку.
— Що це, татку, у рибині —
Схоже на пшонинку?
— То ікра, її не треба
Викидати,

Хлоп’ятко їсть ковбаску,
По крихітці куса.
— Чом докторською зветься
Ця мокра ковбаса?
— Свинячих,— каже батько,
— Не вистача кишок,
Так хтось кишки придумав
Робити з