Олександр Підсуха
Як давно, як давно
- Автор: Олександр Підсуха
Як давно, як давно
У розлуці минають години.
Чужино, чужино,
Не заміниш мені України.
І садки, і хати –
Все кохане і рідне до болю.
Ти прости, ти прости
За розлуку, мій
Є доброта лиш для сенсацій
- Автор: Олександр Підсуха
Є доброта лиш для сенсацій.
Відома нам її мета.
Існує й інша доброта,
Що вимагає компенсацій.
А є така, що від людини
Вона сама назустріч лине
Із слова.
Вчинку,
Із
О, як я не люблю її
- Автор: Олександр Підсуха
О, як я не люблю її,
Цієї тиші між боями.
Гриміть, розширюйтесь, бої,
Поки не станемо ногами
На горло кату!
Не зломить,
Не подолати нас знемозі.
Знай: на сьогоднішній
Демобілізованому солдатові
- Автор: Олександр Підсуха
Пригадуєш? –
Ясніло небо чисте,
Куди не глянеш —
Мир і благодать.
А мі учились в полі попадать
В мішень,
яка зображує фашиста.
І скоро ціллю виповзла живою
Зі
Рідний край
- Автор: Олександр Підсуха
Тут – початок життьової мислі,
Розуміння гроз над тихим домом.
Тут – я пробую на серці пісню,
Пройняту і ніжністю, і громом.
Тут – земля мене поїла соком.
Тут – здоров’я й
Колисала мене мати
- Автор: Олександр Підсуха
М. Рильському
Колисала мене мати,
Колисала.
Колисанку над колискою
Співала:
— Люлі, сину, люлі…
І тривожив душу спів цей
Ще й тоді, як чорнобривцем
Я
Добра людина
- Автор: Олександр Підсуха
Живе людина,
Хороша, добра,
У ділі мудра,
В бою – хоробра.
Таку зустрінеш –
Хай сніг у вічі, –
А в серці літо
Від тої стрічі.
А є ні мудра,
Ані хоробра,
Та
Я молодий
- Автор: Олександр Підсуха
Я молодий. Мені всього
Без року двадцять літ.
Трудом ночей моїх і днів
Вриваюсь я у світ.
Хоча пишу про тихий степ
І сині небеса,
Але живу,
повірте,
тим,
Чого
Моїм друзям і землякам
- Автор: Олександр Підсуха
Можливо, хто спитає вас
Про мене і воєнний час,
То ви не знизуйте плечима
І не кажіть:
– Він був із тих,
Що хочуть віршами своїми
Двадцятий вік перерости.
Передусім
...У нас із вами одні дороги
- Автор: Олександр Підсуха
У нас із вами одні дороги,
У нас із вами одні тривоги.
Та будьте громом, а не відлунням.
Дорогу юним! Дорогу юним!
Доброта
- Автор: Олександр Підсуха
Розцвітають літа
В невимовній красі.
І тепер доброта,
Доброта на часі.
Вже не стогне Дніпро,
Хвилі в далеч течуть.
Ті, що творять добро.
Мусять добрими буть.
Об землю вдарю я журбою
- Автор: Олександр Підсуха
Об землю вдарю я журбою
І сум в єдину мить розвію.
Прийду я, зранений війною,
Не зранивши своєї мрії.
О люба! Радосте поета,
Який пройшов огні і води,
Що й під вогнем із
Дай мені, земле, сили такої
- Автор: Олександр Підсуха
Дай мені, земле, сили такої,
Якої і досі не знав чоловік,
Яка б пломеніла в мені серед бою
Вік.
Дай мені, земле, пісню на серце,
З якою б я не сором зустріти і смерть,
Пригадую: Юрга, солдати
- Автор: Олександр Підсуха
Пригадую: Юрга*, солдати,
Над ешелонами пісні.
А збоку — назнайома мати
Чогось ридала по мені.
Відкіль їй знати, що додому
Я вирушав, а не кудись?
Відкіль тій матері
Народу мир потрібен
- Автор: Олександр Підсуха
Народу мир потрібен, як вода,
Як хліб і сіль…
І він його доб’ється.
Ганьба і смерть тому, хто напада!
І вічна слава тим,
хто не здається!
Порада
- Автор: Олександр Підсуха
Хай задум твій тобі ясний,
А почуття ще сплять,
Пера у руки, друже мій,
Іще не треба брать.
Коли вже стільки почуттів,
Що ллються через край,
Тоді, мій друже, й
Прощайте, росяні долини
- Автор: Олександр Підсуха
Прощайте, росяні долини
І села, сповнені краси.
Прощай, мій краю тополиний,
Уже за Доном ти єси.
Не замовкає бій шалений.
В донській іду я стороні.
Вперед поглянеш — сад
Усе нам під силу, усе нам з руки
- Автор: Олександр Підсуха
Коли про кінець сповістили війни,
Я спочивав, повернувшись із роти.
Проснувсь від незвичної тишини,
Що впала зненацька на наші висоти.
Бувало,
шибки вилітають з вікна,
А ти
На варті
- Автор: Олександр Підсуха
Я хочу миру.
Ще не прохолов
Мій автомат.
Ще нерви у напрузі.
Лише учора з бою я прийшов.
То про який же мир кажу я, друзі?
Не знаю, що гадають в Білім домі,
Яка погода
Сторінка 1 із 3
Тунг сагурнг