Олександр Козловський
У зеркалі
- Автор: Олександр Козловський
Зів’ялий, знищений, сухітний,
без краплі крові на лиці —
жиючий труп двадцятилітній:
чи я се весь у зеркальці?
Ти, потворе!.. Ось як ти впав!
Де всі твої тоті надії,
що в
Цвинтарок
- Автор: Олександр Козловський
Веселий, тихий цвинтарок
уквітчаний, немов гайок,
в калину, терне й дикі рожі.
Ряд курганочків при дорозі
дрімає в тіні край села.
Збиточний вітер розстила
з могил тих
Біда
- Автор: Олександр Козловський
Ой біда та біда,
грошеняток нема!
Ідеал в душі лелієш,
а тут з голоду зомлієш —
клята та біда.
Вже про те я гадав,
чому бог так не дав,
щоб мож їсти ідеали?..
Ох,
Три епіграми
- Автор: Олександр Козловський
Не знаю, звідки я прийшов,
не знать, по смерті де піду, —
лиш знаю, що таке любов,
і нею тут лише живу.
* * *
Як море велике в найтяжчі морози
цілком не замерзне, не
Спомин
- Автор: Олександр Козловський
Приснись мені хоч, зоре ясна!
Приснись хоч, віку молодий,
і ти, минувшино прекрасна,
й колишні щастя мого дні!
Хоч в сні явися перед мною,
подруго молодечих літ!
Я й досі
Сам з собою
- Автор: Олександр Козловський
Не раз питаю в серця:
Чого ж тужиш, серце моє,
чого ж ти так б’єшся?
Яке тебе давить горе,
що мало не рвешся?
Перестань ти, глупе серце,
з своєю
Просьба
- Автор: Олександр Козловський
Не хочу сліз, щоб їх по мні лили,
не хочу молито́в, ні жа́лю,
лиш прошу, щоб умерти не дали
де на соломі у шпиталю.
Потіха
- Автор: Олександр Козловський
За А. Бюргером
Як хто ім’я і честь твою
зубами наклепів кусає,
потішся тим, що на гнилу
черешню муха не сідає…
Панні в альбом
- Автор: Олександр Козловський
Вдивляючись в твої очиці ясні,
у риси твойого лиця прекрасні,
у коси ті важкії зо стрічками,
заквітчані так просто квіточками,
я слухаю… хапаю кожне слово,
твій щирий сміх, що
На пиху вельможів
- Автор: Олександр Козловський
За А. Бюргером
Все скарги чую, що вельможі
пихою меншим докучають;
лиш лап їх не лижіть, о ви, на псів похожі,
то скоро ті панки носи поопускають…
Минуло
- Автор: Олександр Козловський
Минули за годами годи,
найкращії годи;
сплинули, як в річечці води,
неспинені води.
Я ждав, я чекав тебе, доле,
щасливая доле;
моє теж засієш чей поле,
оглянеш хоч
Кривда
- Автор: Олександр Козловський
Боже мій, боже небесний,
за що мене ти скарав,
за що на світ цей чудесний
мучиться,жити призвав?
Чом же, велівши тут жити,
давши пізнати красу
світа і правду
Зозуля
- Автор: Олександр Козловський
У зеленій дібровоньці
зозуленька кує:
лічу, кілько мені літок
сивенька віщує?
Купа, купа ще літочок
сивенька віщує!..
А у мене легке в грудях
чахотка шматує.
Загублений рай
- Автор: Олександр Козловський
Був час, як я любовно жив,
та не було се на земнім просторі:
я десь витав посеред райських нив,
де шовк-трава, гаї, небесні зорі
не бачили ще хмарочки,
не чули грому, не лякались
З Уланда («Геральд»)
- Автор: Олександр Козловський
Веде дружину бойову
відважний буй Всеслав.
Ішли у місячную ніч.
їх дикий ліс спиняв.
В бою здобуте знамено
злий вітер розвіва —
вони ж тягнуть побідну піснь,
горами
Жалібна тиша
- Автор: Олександр Козловський
За А. Бюргером
О, як мені важко і глухо мовчать
сьогодні ті хати курні, та палати,
і луг, і той гай, де я звик був гуляти,
й думок моїх пристань, шумний
До костомахи
- Автор: Олександр Козловський
Моя ти люба костомахо,
зажди, зажди ще, дорога!
Зажди ще хоч годок, хоч два,
змилосердись на бідолаху!
Такі старі жиють по світу!..
їм аж навкучило вже жить
і Азраєля,
Дарма
- Автор: Олександр Козловський
Марії Л.
Нащо журба і туга тая,
коли нічого не докаже,
хоч серце з болю завмирає?
Дарма!.. Судьби веління враже
тверде… Нічого ти не втнеш,
хоч море сліз
Ворогам
- Автор: Олександр Козловський
Що вам моє збільша́ти горе?
На моїх костях ви від нього вмре́те,
як під пшеницю вдруге, втретє
мужик чорнозем переоре.
Весна
- Автор: Олександр Козловський
Пробудилась весна
із мертвецького сна.
Дощик кропить, сонце встало…
Де ж снігове покривало?
І сліду нема.
Сторінка 3 із 4
Тунг сагурнг