Микола Сингаївський
Пісня в росах
- Автор: Микола Сингаївський
Темно-сиза ожина
Гляне гронами з гаю.
Тут моя Батьківщина,
Сонце отчого краю.
Ген привітна домівка,
Що мене колисала,
Та ромашка-журливка,
Що на луг
Мрія і птиця
- Автор: Микола Сингаївський
Далечінь відлунює громами,
Та веселка вже цвіте над нами.
Ген лелеки, мов забули втому,
Бавляться на лузі молодому.
Я і сам забув свої печалі,
Задуми наснажую
Мова
- Автор: Микола Сингаївський
Ми з правіку народжені бути,
І в собі відкривати світи.
Та примножувать серцем здобуте,
Та святині свої берегти.
Промовляти – одвічне жадання,
Наче бачити чисту
Замість пророцтва
- Автор: Микола Сингаївський
На білих снігах і на синіх снігах
Я буду лежать, мов підстрелений птах.
Що прагнув літати, бо крила ж були,
Та хижі злочинці літать не дали.
Забутий, мов зайвий, на рідній
...Спинися мить
- Автор: Микола Сингаївський
З тобою ніч – магічна і п’янка,
Не поспішай, на мить спинися, ноче.
Любові ніжна й пристрасна рука
Виймає душу і воложить очі.
Ти вся, мов сон. Ласкава, мов дитя.
І раптом –
Шепочуть мамині вуста
- Автор: Микола Сингаївський
(пісня-дума)
Дітей заждалась тиха мати,
На жаль, немає і листа…
– Нема часу, щоб написати, –
Шепочуть мамині вуста.
Не раз вона їх виглядала,
Дозріли вже не
Учителю
- Автор: Микола Сингаївський
Непідкуплена і непродана,
Як і совість поета…
А. Малишко
Учитель мій – Самійлович Андрій
Не раз казав: – Ти на своєму стій!
На висоті своїй чи на горбі,
Але
Ріка Геракліта
- Автор: Микола Сингаївський
Наче звістка від осені,
Впав листок на плече,
А река Геракліта все тече і тече.
Та не ступиш ти вдруге в ту осінь свою,
Вже чекатимеш іншу у ріднім краю.
І в чеканні до
...Пам’ять 46-го
- Автор: Микола Сингаївський
Пам’ятаю голод сорок шостого:
Жолудевий, кам’янистий хліб,
Немічного бачити – дорослого,
І дитинство зголоднілих літ.
Все злилось – у хлібне і насущне:
Цвіт кори, макуха,
Здаля і зблизька
- Автор: Микола Сингаївський
Здаля і зблизька дивляться сини
І пильно стежать все таки за нами.
Не все на віру в нас беруть вони,
Не завжди вдовольняються словами.
Красивих слів наслухались давно,
Що у
У спадок
- Автор: Микола Сингаївський
Все минає – ночі і світанки,
Та життя не випити до дна.
Залишаються нащадкам знаки, –
Наче карби, наші письмена.
Лиш земля, немов легенда, вічна,
Одцвітають очі і
Коли мені стрічається художник
- Автор: Микола Сингаївський
Художнику Миколі Компанцю
Коли мені стрічається художник,
в душі скресають барвами слова.
І постав в уяві подорожник –
ця невмируща придорож-трава.
Вона росте під
...Сторінка 5 із 5
Тунг сагурнг