Марійка Підгірянка

Грай, бджілко, грай!
В полі, в лісі, на леваді
Усі квіти тобі раді.
Увесь рідний край!

Грай, бджілко, грай!
Цвітуть рясно садки наші.
Сік медовий в кожній чаші —

Надворі душно – духота парить,
Блакитне небо хмуриться, хмарить.
По хмарах ходить грюкіт бентежний:
Спіши додому, будь обережний!
Шукає кожен, де кращі схови:
Кущика – зайчик,

Кряче галка, що Наталка
Не піде до школи,
Бо та злюка-завірюха
Снігом личко коле.

Йде Маруся, йде Ганнуся,
Піде і Наталка.
Ой, неправду вам казала
Та чорненька

Зжали люди вже пшеницю,
Виламали тенгерицю, —
На баштані дині спіють
А від сонця золотіють.
Скрізь капуста головата
На грядках стоїть, боката,
Буряки, хлоп'ята жваві, —

Беручка, чемненька
Дівчинка Оленка, –
Цілий тиждень у роботі,
А все веселенька.

В понеділок пряла,
У вівторок ткала,
А в середу у череду
Овечки загнала.

У

Сіре небо, сіро-біла
низина –

Все кругом заворожила
тишина.

Сіра мла понависала
з верхів гір,

Біла ніч заколисала
весь простір.

При дорозі, при шосе
Там корови ми пасем.
Золотистий місяць жовтень
Стелить листя ясно-жовте.
Вітер хмари в даль несе
Над полями і шосе.

Низько стеляться дими:
Це

Прийшла осінь люба, мила,
Дітям на потіху
Груші всі позолотила
У годину тиху.

Ще червону фарбу мала
Осінь-мальовничка,
Яблучка помалювала
На обидва личка.

Як

За селом, селом, в полі чистому
З гучним гомоном граки граються.
На дубочкові, на безлистому
З чорним вороном розмовляються.

За селом, селом, в полі чистому,
Сірі сумерки

На яблуні, на вершечку,
Галузочки шелестять, –
Там гніздечко, а в гніздечку
Пташенят маленьких п'ять.
П'ять сердечок б'є рівненько,
Десять очок блискотить:
Чи з мушками не

Скажу, дітки, вам казку:
Приніс зайчик дров в’язку,
Поколов їх дрібненько,
Зварив юшку швиденько.

Юшка була солодка –
Моя казка коротка.

Скажу, дітки, і другу:

Пасися, Рожанко,
Щоб добре напаслась,
То й буде багато
І сира, і масла…
Пасися, Рожанко,
В пахучому зіллі,
Тобі причеплю я
Дзвіночок на шиї!
Пасися, Рожанко,
На

О-о-о –
Яєчко одно
Знесла курочка чорненька.
Знайшла дівчинка одненька –
О-о-о –
Яєчко одно.

А-а-а,
А яблучка два,
Два яблучка червоненькі
Несе донечка для

Гей, сніжок трясе
Вільно, вільно.
Порівняв усе
Всюди рівно.

Покрив беріжки
Й пагорбочок,
Накрив доріжки
Для саночок.

Линуть саночки
Скорі, скорі,
На них

Киця-Миця з Коломиї
Малюночки несла сині,
Дірка в торбі, та байдуже! —
Поспішала Киця дуже.

Киця торби не зашила
Та й малюнки розгубила.
Крілик-Трілик-шулавило
Біг

І
Ой зима лютує дуже,
Посмітюшкам це байдуже,
Повтирали дзьобчики,
Витрусили чубчики,
Хвостиками повертіли —
На подвір’я полетіли.
Прилетіли під світлицю
І зустріли

В удовичій одежі йдеш
Через сей світ
І ноги на терни кладеш
Вже сотки літ.
Зі змучених грудей трясеш
Кровавий слід.
І руки сковані несеш
Вже сотки літ.
Падеш, як

Бам! бам! балам! бім! –
Загорівся кицин дім.
Котик дзвонить і гука,
На пожар усіх склика:
– Бім! бам! балам! бім! –
Порятуйте кицин дім!

Біжить курочка з

Просять ляльки, просять
Сумно, як ніколи:
“Не лишай же нас, Марійко,
Ідучи до школи…

Дорога далека,
Торбинка важкенька,
Там діти великі,
А ти ще

І
Побачила киця квачик,
На полицю за ним скаче.
Взяла квачик за чуприну
І стягнула на долину*.

Стала всюди ним крутити,
На всі сторони котити,
Закотила хтозна-де,