Максим Рильський
І шум людський, і велемудрі книги
- Автор: Максим Рильський
І шум людський, і велемудрі книги,
І п’яних струн бентежно-милий спів,
І славу, й злото — битія вериги —
Я все забув, все занедбав, спалив.
І з-під кохання ніжної кормиги
Я
Яблука доспіли, яблука червоні
- Автор: Максим Рильський
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
...Анхізів син, вклонившися богині
- Автор: Максим Рильський
Анхізів син, вклонившися богині,
Поглянув їй, окрилений, услід:
Рожева хмарка крізь гірлянди віт
Пішла від нього у простоти сині.
Це ж нею дихав і сміявся світ,
Це ж їй
Згадай, безумче
- Автор: Максим Рильський
Згадай, безумче! Світ — не тільки ти:
Крім тебе є думки, планети, птиці.
Є з’явища такої красоти,
Яка тобі, дурному, і не сниться!
Вмираючи, умій зо співчуттям,
З усмішкою
Бабине літо
- Автор: Максим Рильський
Поникли береги осінні,
Дерева гаснуть, мов свічки,
Та в ясно-сивім павутинні
Летять маленькі павучки.
Багато їх в путі загине,
В дощі потоне крижанім,
І рух живої
Почорніли заводі в озерах
- Автор: Максим Рильський
Почорніли заводі в озерах
І ясніші стали разом з тим.
Від листків падучих ніжний шерех
Заплітається в ранковий дим.
Вставлено у вікна другі рами,
Вата і калина поміж
Афродіта Мілоська
- Автор: Максим Рильський
Ти — матері Сікстинської сестра;
Земною, не надхмарною красою
Ти світиш нам. Падуть перед тобою
Віки й народи. Далечінь стара
У пам’яті нащадків не вмира,
Новою розцвітаючи
Мені снилось
- Автор: Максим Рильський
Мені снилось: я мельник в старому млині…
Уночі затихають колеса.
Я не сплю. Часом качка в повітрі дзвенить
Чи кажан проти місяця грає.
У млині щось гризуть і смакують
...Тут цілий день, у казанах закутий
- Автор: Максим Рильський
Тут цілий день, у казанах закутий,
Кипить асфальт задушливо-тяжкий,
І білий пил, колючий і густий,
На легені спадає, як отрута.
Гарячим бруком дівчина забута
Йде плачучи — і
Срібний сонет
- Автор: Максим Рильський
Посріблені ліси окуталися тінню,
А небосхил горить і віти золотить.
Виходжу я на шлях — на смугу ясно синю, —
І чудно й дзвінко сніг під валянком скрипить.
У цьому ж лісі я пив
...Зимове школо
- Автор: Максим Рильський
Так сумно, так без краю сумно.
Усе скінчилось. (Чи й було?)
Дивлюсь недвижно і бездумно
Крізь зимове морозне шкло.
В цю ніч ясну все зрозуміле,
І далі нікуди іти:
Життя і
Шипшина
- Автор: Максим Рильський
Шипшини кущ у мене під вікном
Цвіте блідо-рожевим, скромним цвітом
І переносить в молодість мене,
На польові дороги перехресні,
У ранки срібні, в вечори янтарні,
Що віщували
Взабрід
- Автор: Максим Рильський
Я з батьком — ще малий — у вітряному лісі
Ішов стежиною (казали ми: взабрід).
Прозора височінь здавалася як лід,
Та, мов живі, листки в височині вилися.
Як ніжно, дружньо ми за
...Як солодко в північній тишині
- Автор: Максим Рильський
Як солодко в північній тишині
Давно прочитані книжки перегортати
І знову — з радістю і сумом — зустрічати
Все те, що снилося в напівзабутим сні.
Тоді весна по серцю б’є
...Хто змалював каштани густолисті
- Автор: Максим Рильський
Хто змалював каштани густолисті
На голубому тлі?
Хто вдяг у барви ніжно-променисті
Лоно землі?
Хто дав мені мій дух повноголосий
І радість юних днів?..
І сльози ці, і
Мистецтво
- Автор: Максим Рильський
Коли усе в тумані життьовому
Загубиться і не лишить слідів,
Не хочеться ні з дому, ні додому,
Бо й там, і там огонь давно згорів, —
В тобі, мистецтво, у тобі одному
Є
Поцілунок
- Автор: Максим Рильський
У темній гущині її я наздогнав.
Вона, вже лежачи серед пахучих трав,
Руками пружними од мене одбивалась.
Нарешті стишилась — і дивне диво сталось:
Уста, що і мене, і весь мій рід
Біжать отари, коні ржуть…
- Автор: Максим Рильський
Біжать отари, коні ржуть, реве
Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, —
І чорні птиці промайнули віщі,
І чорна тінь поймає все живе.
Як весело співуча буря рве
І розкидає злякане
Ключ у дверях задзвенів
- Автор: Максим Рильський
Ключ у дверях задзвенів. Самота, працьовита й спокійна,
Світить лампаду мою і розкладає папір.
Вбога герань на вікні велетенським росте баобабом,
По присмерковій стіні дивний пливе
Сторінка 3 із 7
Тунг сагурнг