Короткі

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Перший струмок,
Перше зітхання,
Ніжні фіалки у склянці.
Крапель танок
І далеке світання…
Перша сльоза перед дзеркалом вранці.

Скільки в цьому ліжку заціловано –
Стіни потемніли од нещирих слів.
Чуєте, як вікна ночами кричать
І плигають в темінь стрімголів?!

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Ніч.
Мокрий сніг під ногами
Трамбується
Хрупт- хрупт…
Гай Ірпінський гуде деревами,
Олівець падає з рук.
Іду до гаю,
Над

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Хто там до мене середночі стукає?
Прошу.
То ніч попід вікнами стомлено тупає?
Шкода.
А сніг порошить,
А ніч така хороша,
Так

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Я ніч люблю за вогкі коси
І верб наморену мовчанку,
За те, що в травах місяць босий
Русалок ловить до світанку.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Наче небом запахло од кіс,
Білі руки упали на плечі.
Посміхнувся замислений ліс,
Добрий вечір.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Холодну кору клав я до щоки
В осіннім мокрім лісі,
І рахував на зрізі пня свої роки,
Що колами розбіглись по узліссю.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Очі жінки в сорок років – книга синьої печалі.
Руки жінки в сорок років
Ласку в темряві намацують ночами.

Не даруйте коханим осіннього листя,
Не засвічуйте в очах їм жовтих вогнів,
Не зовіте зимових застуджених днів,
Не даруйте коханим осіннього листя.

Вічний вогонь

І колись давно,
Й сьогодні,
Й завтра,
Мій сучасник, як і той далекий пращур,
Щоб не зненавидіти життя, повинен завжди
Душу нести високо, як Прапор.

Вічний вогонь

А за вікном,
В снігу
ДЕРЕВА -ДЕРЕВА…
Пішли,
Пройшли,
Постали- стали.
Мої дерева- дерева,
Мій вітру,
Місяцю
І батьку.

Вічний вогонь

Спить ніжне жіноче обличчя,
Вії підсинені тінями.
Мчить поїзд мої протиріччя
Нічною Вкраїною.

І день,
І ніч,
І рік,
І вік
Тече моя ріка.
Несе роки,
Як мокре листя.
Несе думки,
Кудлаті і розхристані.
Слова мої несе,
Мов яблука в осінніх водах.
А

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Як місячно і чисто на степах!
Сніги, мов хмари з літака.
А широчінь яка
В нічних степах!

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Упав додолу з гілки сніг,
І випросталось гілка.
Так випросталась гінко.
Синиця заспівала дзвінко,
Патлатий пес на

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

ТуманИ, ТумАни, ТуманИща
Валять вал по долинах.
Сірі гуси на сірих стернищах
П’ють росу з павутиння.

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Закуріли ріки туманОм
В степу під очима просинь.
Квасолиння сохне під вікном,
Осінь.

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Коло броду
Місяць бродить,
Синіми руками
Ловить карасів.
Сів.
Задимив думками
По росі.

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Жовто-гарячою глиною
Мати призьбу підвела.
Одступила на хвилинку,
Оком повела.
Руки в матері красні,
А косинка

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Голуб над Щаснівкою
Мудріший Корану –
Він кохає і відчуває крило.
Колись раннім-рано
У білих туманах
Зависло