Короткі

Лічилка

Літо, спека, бо жнива.
В житі зайчиків аж два.
— Де ми будем, брате, жити,
Як покосять в полі жито?

— Раз, два — та й тікати
Буде нас стіжок

Як прийде ніч в оселю,
Не свічечка горить:
Я сонечко веселе
Засвічую умить.
На радість всій малечі
Його під кожен дах
Стовпів могутні плечі
Приносять у

Прибива малий хлопчина
До стовпця аж три жердини.
— Що це? Вгадуйте,— зове.
Відгадали? Буква Е!

На широкому екрані
Грає вовчик на баяні,
Витанцьовують сороки,
Чепурухи білобокі.

Коли літо одлунало
І прийшли осінні дні,
Сонце дині фарбувало
На зеленім баштані.

Фарби вибрано густі,
І ясні, і гожі!
Вийшли дині золоті –
Всі на сонце схожі.

Буква Ґе така ж, як Ге,
Придивляйся-но, синочку.
Тільки ходить буква Ге
Дуже горда з козирочком.
В слові “ґелгать”, “ґава”, “ґрати”
Будем звук цей вимовляти.

Пісенька

— Ой дятлику-ковалику,
Пташино строката,
Твоя кузня на дереві,
А де ж твоя хата?
— Тут-таки!
Тут.

— Ой дятлику-ковалику,
Лісова

Дуже просять чоботи –
Чоботятка:
— Затанцюйте, хлопчики
Та дівчатка! —

Тож заграймо весело
Гопачок,
Хай танцює-стукає
Каблучок.

Гусенятко ще маленьке,
Дзьоб і лапки червоненькі.
Попливе саме від кладки –
В нього лапки, як лопатки:
– Га-га-га…

Дражнилка

— Васильку, Васильку,
Ти бавився в просі,
Що цятки-просинки
На щічках, на носі?
— Дівчатка-росинки,
А то ж не просинки!
Руденькі веснятка

Погляньте: диво дивовижне,
Таке ж цікаве, бо живе,—
Зрослись на гілочці дві вишні,
Висять собі, як буква Ве.

Скоромовка

Барабанчик
Бухав, бухав.
Барабанив я
І слухав.
А бабуся каже:
— Досить!
Бач, Богдан
Побухать просить! —
Дав я брату Барабан —
Хай

Казка

Біг бичечок білий, біг,
А в бичечка збитий ріг.
— З ким ти буцався, бичок,
Як зламав собі ріжок?
— З хижим вовком я змагався
У бою ріжок

Куди пішов олівець?
До циркуля в гості:
Показати букву А
Маленькому Кості.
Подивись, прошу тебе:
Ключ в траві — як буква Бе!
Тут веселик походив,
Ключ від азбуки

Аж тридцять три зорі
Нам світять не вгорі —
На білім-білім полі
Збирали їх поволі.
Ці тридцять три зорі
У нашім букварі!

Голосиста буква А
Нашу книжку відкрива.
Не одна вона іде,
А всю азбуку веде.
Як веселочка жива,
З букв
складаються
слова.

Ой летить веселик,
Мудрий та веселий
Загадковий птах.
Крила паперові,
Ноги пурпурові,
Сонечко в очах.

Він летить, курличе,
Тепле літо кличе
Піснею здаля.
Не

(безконечник)

Ішов індик з індичкою,
Ішов понад водичкою.
А за ними – індичатка.
Пасли їх малі дівчатка.
Починаймо все спочатку:
Ішов індик з індичкою…

Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати,
Матінка,
Матуся,
Мама,
Мамочка,
Мамуся!
Називаю тебе

Буква Є.
Яка ж вона?
Наче скибка
Кавуна.
Кавуна хлоп’я
Просило,
Двічі скибку
Надкусило.