Іван Ірлявський

З приводу появлення пласт. україн. журн. на Карпат. Україні.

Привіт тобі, мій приятелю юний,
у щирому надхненні я простяг,
щоб доторкнутись жданої фортуни,
щоб

Блаженні дні юнацькі, що зазнали
на досвітку багато перемін
і розгорілись поривом зухвалим
до ясних мет, до вищих п’єдесталів,
у вільну просторінь.

Блаженні дні, що чуть

Захлинаються леготом ниви
і під лісом дорога курна
закосичені листвою гриви
у поході в коня.

Нахиляються яблунь корони,
переспіллям запахли лани,
відзвонили в селі, –

1
Благословен буди ж, хто мудрим словом
прорік велику Божу благодать,
краси, величности, борні й любови
в майбутнє вирізьбив печать.

Благословенна будь, столице древня,

Великий шлях, дорога превелика,
змагання героїчні до мети, —
все це дав час цей передбурний, дикий,
час боїв наших молодих.

Лягли сліди, як іскри, у минулім,
по тих слідах в

І
По долах, горбах, по верхів’ях
і ріках, що з тихих джерел
напровесні родяться в співах,
чуть гомін карпатських осель.

Крізь простір туманів, крізь дими
не видно ні

З приводу унезалежнення Карпатської України.

Все по зимі — весни цілющий подих, —
за бурями — блеск сонця золотий,
а по народній тузі — волю родить
Чин світлий, Чин