Довгі
Влітку, наприкінці 80-х
- Автор: Василь Герасим'юк
Мабуть, сам небесний Ілько на своїй колісниці
поскликав їх на храм,
і вони поз’їжджались на свято Іллі
у храмову неділю,
блаженні, жебраки, каліки.
Юродиві пішли між
Восени, наприкінці 40-х
- Автор: Василь Герасим'юк
І в церкві недобре, навіть на сповіді
(випитує піп: “Кого вбив?”, пастир).
І в тебе недобре, навіть тоді,
коли залишаємося удвох.
Не можу тебе обняти,
бо страшно скрізь і
Гой
- Автор: Василь Герасим'юк
Великий ворожбит живе в Карпатах.
Він ще живе. Його назвали – Гой *.
Він ще не має права помирати –
хай світ не той. Хай навіть дух не той.
Він ще уздрить у темнім
...Дві ранкові пісні
- Автор: Василь Герасим'юк
1
Ми підійшли до церковних стіл
і стояли до рана.
А потім я лишився один.
Я тут один, кохана.
Я зостаюсь, моя золота.
Тому, що я тут, моя зоре,
сіла вранці на коні
Десять літ
- Автор: Василь Герасим'юк
І день не день і йде не йде…
Тарас ШЕВЧЕНКО
Ну, звісно, було товариство,
круті походеньки…
Ну, звісно, отак і було:
загули – загуло.
А їхні нічки молоденькі
Дидактичний етюд II
- Автор: Василь Герасим'юк
Все-таки непросто
зрубати
високу і горду смереку.
То тільки так здається,
бо легко її обняти.
То вже й тобі так здається,
Але все це не так!
Обхопи
високу і
Довбуш
- Автор: Василь Герасим'юк
1
Чомусь рішили: суці, значить – суче.
І склали пісню – душу відвели.
А вже мені від того, Орфенюче *,
побільшало і слави, і хвали.
Хтось вип’є, заспіває і заплаче
над
Досвітні душі
- Автор: Василь Герасим'юк
Ще б кілька слів, хоча би зо два,
і все – на місці, все – як слід.
Лежить у голові, як лодва,
стара, сліпа залежність від…
Та що перелік і для кого?
Спочатку хоч собі
Друге послання Дмитра з Кутів до галичан
- Автор: Василь Герасим'юк
Я прочитав Книгу Мертвих, кажу:
країна мертвих старша від країни живих,
там немає Галичини,
там нема героїв,
дарма ваші герої все забрали з собою.
Невже не з вами, а
Є різні ватри
- Автор: Василь Герасим'юк
Є різні ватри. Є ватрИ,
що з довгими прийшли ночами.
Горять в снігах під небесами
на голому джубрі гори,
горять немов між нами.
Ти —
по той бік
Кілька хвилин першої світової
- Автор: Василь Герасим'юк
“То не змія, то черв.
Тут багато такої нехарі.
А гадину зараз ви уздрите”, –
сказав брусиловцям сліпий і засвистів.
Ще не чули вояки такого свисту:
невловні
Коли моя мати заходить до церкви
- Автор: Василь Герасим'юк
Коли моя мати заходить до церкви,
вона нікого не помічає,
доки іде на своє місце.
Вона зупиняється
маленькою дівчинкою,
майже прозорою
у золотому повітрі
під
Коса
- Автор: Василь Герасим'юк
Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін.
Ти народжений жінкою в муках, ти син
нерозумний, що падав і падав”.
І було мені так: ранок, вечір – одне.
Ті забули мене, що любили
Кроки на смерековім помості
- Автор: Василь Герасим'юк
Орестові Новаківському
Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця мого, що на небі.
(Мтв. 18:10)
Кроки на
...Літавиця стоїть на воді
- Автор: Василь Герасим'юк
Літавиця стоїть на воді.
Там, де стала, там — плесо,
щоби кола пішли золоті,
де лице її щезло.
Йдуть на берег з води —
по лісах
і по хмарах — верхами.
Вже загтрали у
Маріє
- Автор: Василь Герасим'юк
МАРІЄ,
за мертвими виють пси.
Так виють, ніби за тими,
що вмерли у всі часи,
й між ними — ми.
Не за ними.
На сивому тлі трави
тонко, мов конокради,
проціджують
Матір овець
- Автор: Василь Герасим'юк
1
Як допоміг ти, Господи, що я цю маржину першим днем нинішнім вигоню всю при купі, так поможи мені, Господи, остатньої днини усю при купі загнати і людям передати.
(Закінчення
Молодий ліс
- Автор: Василь Герасим'юк
Він виріс на місці пралісу —
на довгому повоєнному зрубі.
Він заскочив аж на толоку,
де пасли тоді маржину,
і завмер біля перших обійсть.
Але ж ні! Тільки на толоці
він
Нічні дзвони Володимирського
- Автор: Василь Герасим'юк
1
А дух поблизу ще витає,
душа поміж людьми блукає:
вже дому іншого шука.
Вона безсмертна — кожен знає,
бо в неї виходу немає,
коли заблукана така.
А вже покликано
...Ностальґія
- Автор: Василь Герасим'юк
1
На єдиному березі його безпросвітної,
старості його заморської
сива ходить вівця…
А вовну її першу
повезли в бесагах за море,
і другу її вовну
в тих бесагах за море
Сторінка 194 із 204
Чудовий! Коли поруч.....