Довгі

Коли і де, і у якім столітті
(Чи на землі, чи, мо’ й не на землі)
Те грішне “я” жило уже на світі —
І ноги мало, й п’ясті чималі.

Та славилось воно не кулаками —
З ним

До виступу космонавта Валентини Терешкової на прес-конференції у Москві після здійснення космічного польоту.

– З якою швидкістю ракета лине?
– Чи не лякала вас космічна тиша?

Зима… Дорога… І нудьга…
І вітру східного виття…
І раптом – хльоскіт батога:
– А-а, душі бісові, гаття!

Тяжкий післявоєнний рік.
Поля снігами замело.
Везе мене

Балада. Із Сергія Смирнова

Сиву бабу Якилину у тяжкім у сорок першім
Назавжди посиротила і знедолила війна…
Тим стара така сувора, тим така небалакуча,
По сусідках не

Була у нас пригода:
Із міста до села
Спочити на природі
Родина прибула.

А в тій родині — хлопець.
Ми всі — до нього враз.
— Як звуть тебе? — питаєм.
— Миколкою… А

У Климка — сорочка біла,
Батіжок через плече.
Сонце землю так нагріло, —
Навіть п’ятам гаряче!

В холодочку під кущами
Клим поснідав нашвидку.
Із дідами-пастухами
Він

Пірат — це вівчарка,
Розумна й завзята…
Три роки
Ростив і глядів я
Пірата.

Ростив не для себе —
Ростив для держави:
Сьогодні Пірат
Від’їздить до застави…

…В

З індійського фольклору

Заходьте, діти, ще не пізній час,
За стіл кружком розсаджуйтесь, будь ласка.
Із Індії далекої
До вас
Прийшла цікава
Давня-давня

За українською народною казкою

Жив пес у пана,
Звався він Кумиром.
Був панові собака
Другом щирим,
Від злодіїв хазяїна беріг,
Годив йому,
Служив йому як

За італійською народною казкою

Дійшла до мене
Чутка від людей:
Край річки По
Жив дука Амедей.
Він мав у прибережному селі
Доволі саду,
Орної землі,

З індійського фольклору

Пішов у мандри по світах
Поважний мандрівник.
Його в дорозі наздогнав
Кремезний чоловік.

– Візьми в супутники мене,-
Уклінно просить

За українською народною казкою

Розповіла цю казку баба дідові,
А дід переказав її сусідові,
Сусід – кумі, що стрілась на толоці,
Кума – дочці,
Дочка мала – сороці,

З російського фольклору

Дальня дорога
Ярком пролягла.
Їде дідусь
Від села до села.

Сумно в дорозі
Дідку одному,–
Конче потрібен
Супутник

За югославською народною казкою

Заслаб король,
Похуднув,
Зблід,
Утратив сон і апетит.
Не хоче сиру він і скибки,
Не хоче він форелі-рибки,
Не їсть мигдалю

З українського фольклору

Жив чоловік –
Голяк із голяків.
Було йому
За п’ятдесят років.
З них сорок літ
На пана він робив,
Вставав до сонця,-
Байдики не

З українського фольклору

Старий, злинялий брилик
Насунувши на лоб,
Ловив у річці рибу
Іванко – панський хлоп.

– Рятуйте! Ой, рятуйте! –
Зненацька вчув Іван.

За мотивами української народної казки

У ранкову годину,
Молоденька, прудка,
Йшла лісочком Галинка –
Ковалева дочка.

Ліс – у крапельках сонця,-
Аж радіє

Східна легенда

Там, де стогне в руїнах вітер
І пугикає пугач – «пугу»! –
Підіймався колись під хмари
Гарний палац на всю округу.

Жив у ньому старий

З українського фольклору

Жив дідок побіля лісу,
Мав трьох кізочок дідок,
Випасав їх, напував їх,
Доглядав, немов діток.

Підупав дідок на силі –
Сімдесят уже

За болгарською народною казкою

Ось послухай
Казочку одну…

У далеку сиву давнину
Жив та був
Лихий король Троян –
Над всіма панами
Вищий