До Святого Миколая
Коники
- Автор: Сергій Губерначук
З хліба коники ліпив.
На одного наступив.
Мама каже: – Що це, Во́во?
Що ти плачеш, як корова?
– Та я ж коники ліпив,
на одного наступив.
Я хотів його спіймати,
він давай
Любити слід
- Автор: Сергій Губерначук
Любити слід,
але любити – слід,
який лишається
рубцем червоно-синім після нього –
ненормально!
Отримувати ці рубці щоразу легше,
але любити легше вже не
Передчуття
- Автор: Сергій Губерначук
На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.
Лише доторкнися смичком –
і ти їм даси свободу…
Вони утічуть аритмічно
повз нерви натягнених струн.
Це буде твій
Віриш, я знав, що приїдеш
- Автор: Сергій Губерначук
Віриш, я знав, що приїдеш.
Вірш написав принагідно.
Бачиш, збуваються вірші.
Начебто, й правдоподібно?
Про́шу зайти до госпо́ди.
Може, здорожившись, спала б?
Сонцем лягла
Озеро Зеро
- Автор: Сергій Губерначук
Налякаю тебе голубою гостинністю
на далекому й жовтому озері Зе́ро.
Усолоджу високим вином з вірогідністю,
що зломлю об портрета твойого всі пера!
Обпишу горизонти вбрання
...Цей березень на рівностої днів
- Автор: Сергій Губерначук
Цей березень на рівностої днів
так задубів і так закрижанів,
що на віконниці захмарних храмів
святих рівноапостольських Авраамів,
дочок небесних і благи́х синів,
посипав сніг,
На добраніч, діти
- Автор: Сергій Губерначук
Ступає Цар Господь убогою землею,
скаравши всіх і вся за першорідний гріх…
Ятрять і кров, і плоть, і всі церкви з єлею…
Позаду розпач-плач. Тепер – самотній сміх!!!
Регоче Сам
...Чудо
- Автор: Сергій Губерначук
Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку.
Я вже
Рейс
- Автор: Сергій Губерначук
Старенький автобус. Старенький водій.
Ми, кожен – учасник чорнобильських дій –
старі пасажири, прапільґовики,
усі безкоштовні. Як ті павуки,
собі наповзли, повсідалися вряд –
і
І пишу - і пишу - і писатиму
- Автор: Сергій Губерначук
І пишу – і пишу – і писатиму.
І складу – і складу – і складатиму.
Дивно, сучасники хочуть сучасності,
страшно дотичні до матеріальності.
У маленькій скарбничці
лежить
Яскравість
- Автор: Сергій Губерначук
Коли відомі напере́д
усі завдання, всі задачі,
і ти вже маєш свій портрет,
де дід старий сидить на дачі,
тоді тобі уже й не жить,
тобі вже – вечір, і смеркає,
тоді ота
Злам
- Автор: Сергій Губерначук
Немає сумніву.
Червоні черевики
дорогу перейшли не там.
Я попрощавсь з твоїм життям.
Злам.
Є певні докори.
Це докори сумління,
які будують красний храм.
Але ж
А ти говориш
- Автор: Сергій Губерначук
Розплутати клубок мого життя
не зможе аніхто,
хіба що тільки я…
У спогадах своїх глибоких,
в далеких мріях,
у піснях високих
лишитись витерплю –
все ж, розв’яжу
Ти життя в пелену збирала
- Автор: Сергій Губерначук
Бабусі Марії
Ти життя в пеленý збирала:
роси, сльози, німби, фібри.
Лантух тепер ущерть.
І не лякає смерть?
І не лякає смерть.
Чому ж я, леле-бабусю,
смерті
У світі є одна деталь
- Автор: Сергій Губерначук
У світі є одна
деталь.
На жаль.
Святий Ґрааль
з’являє нас
крізь світлу даль.
І диво чуда
повертає біль
у смак,
якого Ти, мій Боже,
правиш
за́вжди
Сквира
- Автор: Сергій Губерначук
У наших краях – де до Києва пішки
вкрокуєш від рання до вечора з лишком,
де сонна імла і зоря світанкова
то в хмари, то з хмар наринає раптово,
де кілька розчахнутих навпіл
Одинадцятий Перґамент
- Автор: Сергій Губерначук
“Ти витягнеш з пастки мене, що на мене
таємно поставили, бо Ти сила моя!
У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти
мене визволиш, Господи, Боже правди!
Я зненавидив всіх, хто шанує
Тобі невідома мелодія білого лебедя
- Автор: Сергій Губерначук
Тобі невідома мелодія білого лебедя.
Коли розгубилися очі
І плечі твої зні́тилися,
я́к знати могла ти
Слово,
таке випадкове і рятівне?
“Осінь,” – промовила ти
і
Даремне твоє обличчя
- Автор: Сергій Губерначук
Даремне твоє обличчя.
Воно не ціловане зовсім.
Ти – ніби між середньовіччя –
блукаєш не люблена досі.
Немов на якусь звірицю,
на тебе я викопав яму
й чекаю, коли
Хай кожен день, мов скромна ікебана
- Автор: Сергій Губерначук
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.
Можливо, я свій сором
...Сторінка 47 із 55
Чудовий! Коли поруч.....