Для дітей

На мамине свято,
На мамине свято
Хороших дарунків
Для мами багато.
Найперший од тата —
Шовкова кофтина.
Од старшого брата —
Барвиста хустина.
Од діда — картина,

Тут екскаватор землю рив —
Глибокий котлован зробив.
А землю в яр до озера
Машина повідвозила.
На цьому місці стане дім.
Дитсад поселиться у нім.
А там, де будуть

Казку хочете смішну?
Зараз я її почну:
Жив на світі сивий дід.
На плиті варив обід.

На кривий ослін сідав.
Що зварив, усе з’їдав.
Горщик мив і миску мив.
На плиті

Ось мамі вже з дому рушати пора.
Лишається в хаті сама дітвора.
— Ми будем слухняні! — синок запевня.
Куди ж це найменше спішить козеня?

Воно потихеньку взяло сірники
І

Коло вікон, коло муру
Ходить вечір-мазамура,
Од воріт і до воріт
Тихо-тихо, наче кіт.
Має торбу не просту —
Носить в торбі темноту.
Торба шита

Взявся Дбайко за дива
Парашути розсіва:
— Сійся, родися,
Сонцем засвітися…

Парашути мерехтять,
Понад травами летять:
— Сійся, родися,
Сонцем засвітися…

Будуть

Кажу, кажу казку
За бубликів в’язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука — п’ятим
Буду

Як ріка зламала кригу,
В берег вдарила з розбігу —
Без вітрила, без весла
Припливла в човні весна.
Місяць березень до неї
Йде в березовій алеї.
Каже:
— Вибач, що не

І
Я стою на кладовищі.
Вечір. Сонце нижче й нижче.
Золотить горби й хрести
Блиск останнього проміння,
Наче хоче провести
Світ в довічне царство тління.
Смутком

Як веселонька блискуча,
Переливна, миготюча,
По моїй країні милій
Мова дивная дзвенить,
В казці, в пісні легкокрилій,
В юних спогадах ідилій,
Мов струмочок,

Ну ж, моє серденько, спи несповитеє —
В’язнем з колиски не будь!
Спи хоч не шовком укрите, а свитою,
Та за убогість не гудь.

Виростеш — знатимеш, як твоя матінка
Гірко на

Осьде вам, діти, вода й сухарі,
Нуте ж мерщій до вечері!
Хай собі вітер гуде в димарі,
Віє і в вікна, і в двері.

Хай завірюха мете за вікном,
Снігом курінь обвіває,

Виглянь, вийди,
Срібновидий
Місяченьку!

Загорися,
Підберися
Височенько.

На дороги,
На облоги,
На поляни

Кинь ласкавий
Блиск яскравий,
Світ

Мамо, голубко! В співи тремтячі
Ти при мені виливала нудьгу, —
Знай, що сама ж ти в груди дитячі
З серця на серце звалила вагу.

Чуєш ти, мамо, спів мій пекучий,
Хворого

Хто це з вечора до ранку
Грає зорям колисанку
Цілу ніч?

То вітрисько на горищі
В бузинову дудку свище
Цілу ніч.

Тільки зорі не дрімають,
З ним у піжмурки

Заховавсь стручок від мене
Поміж листячко зелене.
Половинками двома
Горошинки він трима.

Я розлущу: — Йдіть у жменьку,
А із жменьки — у кишеньку,
А звідтіль по горошинці

Вже прийшло Різдво до хати,
Всім пора колядувати!
Колядують в місті діти,
Тож і звірам не сидіти!

Хоч вітри холодні дують,
Зайчик, їжак колядують,
Лис і олень

Гей, яка чудова,
Свіжа і багата
Українська мова,
Мова мами й тата!

Словечко за словом
Я учусь завзято
Запашної мови,
Мови мами й тата.

Мови мами й

Упав з акації стручок —
І вже у Дбайка є сюрчок.

Сюрчить тепер на лузі:
— Ану, збирайтесь, друзі!

Зелені жабенята
Прийшли футбол ганяти.

Команда — раз,
Команда —

— Далека нині путь моя,
Тож марно час не гаю:
Помічника і друга я —
Велосипеда маю.

Між буйних трав у гущині
Кружля-петля дорога.
Ану кому — гукніть мені! —
Потрібна