Для Діда Мороза
Невмирущий рушничок
- Автор: Дмитро Білоус
На декаду в Ташкент з України
прилетіли і старші майстри,
і з молодшої їхньої зміни
два поети: обидва — Дмитри.
Заповняють картки в готелі,
аж підходить дівча:— Я — Зухра, —
Звитяга
- Автор: Михайло Старицький
Коли, бува, в борінні за життя,
Зневірений неправдою людською,
Бажаю я й жахаюсь небуття
Під тяжкою смертельною нудьгою, –
Тоді іду помарить край ставка,
Де лагода та сяєво
Степ
- Автор: Іван Манжура
Гей ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Гей, повідай-бо, мій краю,
Де краса твоя
Ода до пісні
- Автор: Роман Купчинський
Пісне! Велична, рідна Пісне!
В Тобі є все: і древня наша слава,
Володимира хист і мудрість Ярослава,
І наших прабатьків ворогування злісне.
І Богдана розвага, і Богуна
Надгорода
- Автор: Степан Руданський
Раз топився грубий лях,
Став репетувати, —
Мужик один і побіг
Пана рятувати.
За чуприну ухопив,
З води витягає,
Пан дякує мужику,
Грошей добуває…
Аж надходить
...Ведуть дружби до шлюбу
- Автор: Василь Пачовський
Ведуть дружби до шлюбу
Мою дівчину любу
За ручку, за рукав —
Ведуть дружки і того
Старого молодого,
Що моє щастє взяв.
Ідуть за ними гості,
На калиновім
Над рейдом
- Автор: Михайль Семенко
Бухта зачовнена й жвава.
Катери воду січуть.
Чуть
Як стогнуть сирени і давлять.
Шумують гвинти у вирах.
Бухта ворушиться прудко.
Хутко
Підіймуть над рейдом сокири.
Собаки брешуть; я прочнувся
- Автор: Павло Грабовський
Собаки брешуть; я прочнувся:
Знадвору шемріт доліта…
Хотів озватись, та й запнувся…
Оце, крий господи, слята! [1]
У хату сунеться добродій,
Синемундирний, [2] як мара,
А
Яса
- Автор: Марко Вороний
В простори смутно-голубі степів
Злетіла ластівок миглива хмара,
Берези подих свіжий зеленів
Над тінню темною вогкого яра.
Нащо шукати вічно зайвих слів,
Аби сказати: ласка
Геть сумніви
- Автор: Василь Чумак
І
Плазують чорнії сумніви,
Розбийся ж, хмаро навісна!
Нехай цвіте весна,
нехай гуркочуть зливи,
нехай напружені тятиви
влучають в морок стріли-гніви!
Сумніви геть –
...Слово «повстання» таємне
- Автор: Микола Хвильовий
Слово «повстання» таємне
Чув я, як в тирсі давно
Вечір збентежений темний
Скиглив повстання зерном.
В грудях моїх зростала
Хвиля бурхлива — живець,
Подих скорботи
На мінори розсипалась мряка
- Автор: Микола Хвильовий
На мінори розсипалась мряка,
І летить з осики лист,
Але серце моє не заклякло,
Не замовкло, бо я — комуніст.
І іду я дорогою, вітром,
На долоні у мене зоря,
Завтра маю
А сонце ще стояло проти скелі
- Автор: Платон Воронько
А сонце ще стояло проти скелі,
Мов думало: чи далі йти донизу,
Чи серед вересу, на моховій постелі,
Росою окропить свою багряну ризу?
Подумало й пішло, лишило спогадання
Про
Втік
- Автор: Олександр Козловський
Ось і рік проволік,
Перед смертю утік!
Ой то лихо, ой то горе,
що від тої сухомори
ще ніхто не втік!
Клятва сина
- Автор: Олександр Підсуха
На захід напрямки простерті,
Стрясає землю бог війни.
Клянусь тобі, що в сорок третім
Повернуться твої сини.
В осінній день, а то й раніше,
Прилине в київське село
Весна —
Баба
- Автор: Василь Мисик
П.Тичині
Ой стара бабуся — дев’яносто.
Нажилась на світі, що й казати.
Не так нажилась, як наробилась —
рук і ніг не чує на негоду.
Цілі дні лежить без руху, водить
Монолог верховинського блукальця
- Автор: Петро Скунць
Не ходіте вовік по моїх ви стопах.
В нас немає законів. Лиш вервечка оказій.
Я світами пропах. Але я не запах
Ані кров’ю америк, ні європ, ані азій.
Мене звали жінки на діла, що
В Лаврі
- Автор: Осип Маковей
У Лавру в печери я тричі ходив,
блукав там самітний з півднини
та в бога прощення благав за мої
тяжкі редакторські провини.
Ах, боже, редактором бути у нас
і не согрішити —
Він ще у гробі
- Автор: Леонід Мосендз
Він ще у гробі… Я цеє знаю:
ніхто й ніколи його не збудить…
А віра шепче: “Гаю, мій гаю”.
Він мусить встати й простити злуду.
Зеленим краєм ризи прикриє
і під акорди твойого
Народна пісня
- Автор: Василь Діденко
Не умирає слава Морозенка,
І Гонта кличе хлопців на борню, –
То на віків неорану стерню
Лягає пісні свіжа борозенка.
І, мов зело, із неї пророста
Велика туга й радощі
Сторінка 3 із 6
Тунг сагурнг