Андрій М'ястківський

Біля хатки
Квітне сонях.
В хатці — лялька,
В ляльки — доня.
Мама-лялька
Бавить лялю…
— А ти хто для них,
Наталю? —
І Наталя
Меншу взяла…
— Я — бабуся їй,

Он, дивіться: чорний жук
Виліз грітися на сук.
В нього довгі ноги,
Дуже гострі роги,
Може пощипати,
Як його чіпати.

Коте, коте, вуса з дроту,
Мружиш очі — спати хочеш.
Він потягся, нявкнув тричі: —
Всі мене котусем кличуть.
В мене очі бачать зірко
Хитру мишку, темну нірку,
І не з дроту,

У яру, яру
Вирию нору,
Жовтим листям притрушу,
Кукурудзи наношу.
Як завиють заметілі,
Буду їсти зерна білі.
В мене постіль є м’яка.
Не чіпайте борсука!

Ходить осінь за дубами,
Ходить осінь за стогами,
Ходить осінь по покосах,
В пелені шовковій носить
Яблука для мами.

Мама яблуко в долоню:
— Покуштуй-но, доню.—
Що ж,

У саду дитячий сміх,
Мов струмки-потоки.
Осипається горіх
На чотири боки.

Дітлахи біжать малі
Стільки їм потіхи!
Зародили у селі
Золоті горіхи!

Збудувала хатку,
Піч і поличку.
Запрошу, я в хатку
Хитру лисичку.
Пиріжечків напечу
І лисичку пригощу:
— По одному хапай,
А курчаток не чіпай!
Та лисичка

Біг клубок, по полю біг,
Через виярок, моріг.
Біг, допоки бігти міг,
Попід клени, попід стіг.

Я ступив до нього крок,
Взяв рукою — коле…
І то зовсім не клубок

Ліг туман
На весь лан,
На курінь,
На ячмінь,
На баштан
Ліг туман.
А сонечко підкотилось,
Біля соняха спинилось
Та промінням туди-сюди:
— Ти, тумане, в норі

Чук-чук-чукечки, —
Ніженьки чукали,
Чукали на припічку,
На печі.

Лясь-лясь-лясоньки —
Рученьки ляскали,
Виліпили з тістечка

Зеленому колоскові
Співа жайвір колискову:
— Тебе вітер колихає,
Дрібен дощик поливає,
Рости в землю корінцями,
Виповняйся зеренцями!..

То не жайворон співає,
То

Наш дідусь малят питає,
Як весну хто пам’ятає.
Пам’ятаю квіти з гаю,
Пам’ятаю — в ліс ходив,
Та найкраще пам’ятаю:
Дві берізки посадив.
Посадив їх навесні
Біля стежки

Мама каже:
— Йде весна.
— Подивлюся: де ж вона?
Попід хмарами в імлі
Пролітають журавлі,
Мчать струмочки вздовж доріг,
На городах тане сніг,
Он синичка

Біла хмарка, біла,
Як зимою сніг,
Бігла небом, бігла,
Впала на моріг.

Стало хмарці жарко,
На траву лягла…
А воно не хмарка —
Гречка зацвіла.

Місяць здіймається вгору та вгору.
Місяцю-красеню — колобок,
Ти відчини нам чарівну комору,
Повну зірок.
Місяцю-красеню,
Повну зірок.

Він прихилився при тихім

По тонкім льоду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.

На ковзанку іду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Черевички від незвички
Ковзають по льоду.

А

Печу, печу папку,
Саджу на лопатку.
Печу, печу калачі —
Рум’яніють у печі.

Скоро, скоро на обід
Прийде татко, прийде дід.
Я їм папку покажу,
Я їм весело

Пиріжечки, пиріжки,
Має кожен два ріжки.
Надкушу один ріжок…
Ой смачненький пиріжок!

Я — горобчик, ців-ців-ців,
Я на маківку присів,
А довкола маківоньки
Золотаві голівоньки,
Всюди листячко зелене…
Вчіться цівкати у мене:
Ців-ців-ців!

Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз —
Думав, що капуста.

Місяць скік та й утік
В небо синє-синє
Не кружок-колобок —
Тільки