Андрій М'ястківський

Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз —
Думав, що капуста.

Місяць скік та й утік
В небо синє-синє
Не кружок-колобок —
Тільки

Наче сіре зайченя,
У пухнатій шубці
Братик двері відчиня
Ніженьками тупці…

Я потупцяю сама,
Підбіжу до нього.
А на вулиці зима
Застеля дорогу.

Вирушає в путь

З гілки на гілку
Носить вітер білку,
Не дає упасти
Хвостик пухнастий,
І тому раденька
Білочка руденька.

Не лисиця я — лисичка:
Бо я зовсім невеличка.
В мене мама лисиця,
Мамі курочка сниться.
Я — маленьке лисенятко,
Мені снилося курчатко.

З молдовського фольклору

Качечка лапата
Замітає хату,
Качур жовтоносий
Сміттячко виносить,
Горобці не спали –
Хмизу назбирали,
Курка на ряденце
Сіє

Кажуть люди: «На здоровля
Серце пісні відчини…».
Теребовля, Теребовля,
Цвіт ясний Галичини.
І дівчина край потоку,
Чи задумана, чи ні…
Полюбили карооку
Три легіні

Лебеді не падали – летіли.
В лебедів стріляли чужаки.
Лебедину хату у неділю
Обняли вогненні язики –
І вона знялася в синє небо,
Роздобувши крила з-під землі.
В чорній

Кошенятко чеше вуса
Лапками двома.
На базар пішла матуся,
В хаті я сама.
Вмиюсь чисто, вмиюсь біло
I тоді візьмусь за діло.
Підмету гарненько в хаті,
Молока дам