Анатолій Камінчук

В інеї червоний глід,
На ставку синіє лід.
На дорозі ожеледиця:
Не погода — привередиця.

Обережно йде бабуся,
Чап-чалап — ступає дід.
Навіть котик-біловусик
Лапкою

Де росла травичка,
Снігу намело.
Там, де бігла річка,
Лід — прозоре скло.

Де було стернище,
Там стоять скирти.
Тільки вітер свище,
Сніг іде густий!

Листя падає
Додолу.
Засинає
Гай і поле.
На вербі
Один
Листочок.
До зими
Один
Деньочок!

Взяли оси
Гострі коси,
Косять сіно
На покосі.

А за ними
Йдуть осиці,
Кладуть сіно
У копиці.

Навіть мале
Осенятко
І те несе

Їздив заєць до млина.
П’ять пудів змолов зерна.
А зайчиха ніч не спала,
Паляниці випікала.
Рано-вранці у хустинці
Понесли зайці гостинці:
Пташенятам і

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.

А я бачив
Синій сон:
Синє поле,
Синій льон.
Синє небо,
Синій цвіт.
Сині зорі,
Синій світ.
Синій, синій
Листопад,
Синє листя,
Синій сад.
Синю

Каже верба вербі:
– Чом ти, вербо, в журбі? –
Каже вербі верба:
– Хіба це, вербо, журба?
Просто листочків нема,
Не за горами зима!

За віконцем
Грім гуркоче,
Крешуть блискавки-мечі.
Кіт згорнувся у клубочок,
Спить спокійно
На печі.

Хомка, хомка, хом’ячок,
Посмугований бочок.
Хомка рано устає,
Чистить лапки, воду п’є.
Прибирає гарно хатку
І виходить на зарядку.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Хомка

По леваді, по стежині
Мчу на конику-лозині:
То як зайчик-промінець,
То мов коник-стрибунець.
То як справжній лошачок –
Скік-скок, скік-скок!

При долині дим, дим,
При долині дім, дім.
В тому домі
При долині
Дах червоний,
Вікна сині.
Там живе
Бабуся.
Там живе
Дідусь.
Внучечка Ганнуся
й котик

Завтра іменини
В тітки капустини.
Прийде дід-дідище,
Старий капустище.
Прийде з ним бабуся,
Стара капустуся.
Прийдуть два синочки,
Малі капусточки.
Прийдуть і три

Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».

Рідне слово любить ненька
І співає: «Люлі-лю».
Так любив його Шевченко,
Так і

Цілий день
Їжаки Їжаковичі
Збирають фрукти-овочі.
Сливи, яблука та груші
На пеньках, горбочках сушать.
Огірки та помідори
Обережно носять в нори.
Добре знають, що

У крамниці єноти
Запитали: — Є ноти?
— Є ноти, є ноти,
Шановні єноти!

І тепер єноти
Вивчають ноти:
— До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!
До, сі, ля, соль, фа, мі, ре,

Дощ хлющить
На зелен плющ.
Під плющем сховався
Хрущ.
Каже весело
Плющу:
— Не боюся я
Дощу!

Чи здалось, чи справді це:
Лісом бігло деревце.
Зупинилось на узліссі,
Почало травичку їсти.

Це насправді, не здалось:
На галявку вийшов лось.
Величавий та стрункий,
В

За віконцем сон-дрімота
Зачиня свої ворота.
Тихо-тихо йде до хати,
Бо пора вже діткам спати.

Вже заснула сон-травичка,
У гайочку спить лисичка.
Під кущем дрімає

Українська писанка,
Як дитяча пісенька,
Як бабусина казка,
Як матусина ласка.

Сяду собі скраєчку
І розмалюю яєчко.
Хрестик, зоря, віконце –
І стане воно, мов сонце.