Анатолій Камінчук

Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!

Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
— Вже до школи час! —
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.

Соловейку-соловію,
Прилети!
Я співати не умію
Так, як ти.

Соловейку, соловію,
Нумо, вдвох!
Слухай-но, як я умію:
— Тьох! Тьох! Тьох!

Дятлик школу відкриває,
Всіх до себе зазиває:
— Щоб рахунок добре знати,
Будем вчитись рахувати!
— Стукнув раз —
Одуд прилетів на в’яз.
Стукнув два —
Прилетіла

Авто-авто-автобус,
За шофера чорногуз.
Раз, два, три, чотири,
Входять звірі-пасажири.

Дві жирафи вносять арфу,
Дві лисиці — цимбалиці.
Два ведмеді — бочку меду.
Вовк

Дзінь-дзелень! —
біжить трамвайчик,
У вагоні лис і зайчик,
Бегемотик, слоник, котик,
Песик, вовчик, коник, кротик.
— Не дивуйтесь! —
каже зайчик.—
В зоопарк іде

Метелику, метелю,
Я також літать люблю.
Ти літаєш по весні,
Я літаю уві сні!

Ти, курча-курчатко,
Не ходи на грядку.
Там бабуня Дося
Посіяла просо.

Взяли оси
Гострі коси,
Косять сіно
На покосі.

А за ними
Йдуть осиці,
Кладуть сіно
У копиці.

Навіть мале
Осенятко
І те несе

Бджілки летять,
Золоті відеречка
У поле несуть.

А з поля летять –
У золотих відеречках
Медок несуть.

— Цапе-цапино,
Латочко біла,
Де це ти бігав,
Де ти бував?

— Був я на лузі,
Був на леваді,
Там я з метеликом
В піжмурки грав!

До млина біля ріки
Йдуть юрбою борсуки.
Треба ж крупки та муки
На куліш та пиріжки.

На плечах несуть мішки
Вайлуваті борсуки.
Мішечки важкенькі,
Борсуки раденькі!

Кріт Кротович, дядько Дмитро,
Зробив кротенятам хороше метро.

І кротенята навперегони
Мчать по тунелях, наче вагони.

Кажуть вагони: — Дядьку Дмитро,
Спасибі тобі за хороше

(Гра)

Коля дрова коле,
Поля поле поле.

Толя косить конюшину,
Льоня лагодить машину.

Оля та Борис
бирають барбарис.

Галя й Ваня на обніжку
Грають в

(Скоромовка)

Кіндрат
Купив
Капелюх.

Капелюх
Кіндрату
До вух!

По болоті — чапу-чапу —
Сіра чапля тихо чапа.
А за нею — чап, чап, чі —
Чапленята-чапачі.

Чапля каже: — Не глибоко,
Йдіть сміливо, не біда.—
Чапленятко мружить

Коло діброви
Пасуться корови.
Побіля річки
Пасуться телички.
На оболоні
Пасуться коні.
А в небі хмари,
Немов отари.

Сіла білка у літак
І сказала діткам так:
— Я ходила завжди пішки
По гриби і по горішки.
А тепер на літаку
Привезу вам по мішку
Лісових горіхів спілих,
Козубок грибочків

У рудої білочки
Дуже гарні діточки.
Одне, як мізинчик,
Сіло на ослінчик.
Друге, як грибочок,
Сіло на горбочок.
А третє, як мишка,
Ухопило книжку.
Сторінки

Хмарка плаче:
Крап-крап-крап.
– Козлик скаче:
Трап-трап-трап.

Козлик скаче
По мосту:
— Я під дощиком
Росту!