Анатолій Качан
За піщаною косою
- Автор: Анатолій Качан
За піщаною косою
Синє море грає.
Крики чайок, шум прибою
З моря долинають.
Пахне свіжістю морською
Далина прозора.
За піщаною косою
Грає синє море.
Телеграма
- Автор: Анатолій Качан
Слухав птах на дротах,
Як гуде телеграф.
А гудів він отак:
Гу-гу-гу… тік-тік-так…
Тік-тік-так… гу-гу-гу…
Ско-ро… бу-де… все… в сні-гу…
Та зненацька із дротів
Птах до
Степова царівна
- Автор: Анатолій Качан
У моєму селі
Півсела — Василі:
Василі-лікарі,
Василі-ковалі,
Василі-вчителі,
Василі-школярі.
На Зелені Свята
До села Василів
По стежині в житах
Йде царівна
Степова криниця
- Автор: Анатолій Качан
У степу над Лиманом
Є криниця між трав
З журавлем дерев’яним,
Що від гурту відстав.
А за синім Лиманом
Вже багато століть
В полинах на кургані
Скіфська баба
Білі ночі в Одесі
- Автор: Анатолій Качан
По вулицях Одеси
В святковому вбранні
Акації-принцеси
Гуляють навесні.
Куди не глянеш вранці –
Акації цвітуть,
По тихій Молдаванці
До моря нас ведуть.
Над
...Походеньки лиса
- Автор: Анатолій Качан
1
Над лісом січень сіяв сніг.
Крізь снігову завісу
Півлісу лис до лісу біг,
А далі — вже із лісу.
Цей лис до нашого села
Із лісу підкрадався,
І хвіст його, немов
Два плюс два
- Автор: Анатолій Качан
Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.
А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!
Співучий сад
- Автор: Анатолій Качан
(Безконечник)
Щоранку сад наш аж до ночі
Щебече, тьохкає, туркоче.
А на подвір’ї повно крику –
То бе, то ме, то ку-ку-рі-ку.
І цілий день на караулі
Проводи зими
- Автор: Анатолій Качан
Веселим гуртом аж до мосту
Ми провели з піснями зиму.
А вранці, як незвана гостя,
Зима стояла під дверима.
Зима вернулася у місто,
І знов над вікнами будинку
Звисають з
Дивувалися ліси
- Автор: Анатолій Качан
Дивувалися ліси:
— Де поділися вівси?
— А вони зими злякалися
І в комори заховалися.
Дивувалися гаї:
— Де поділись солов’ї?
— Солов’ям птахи довірили
Відчинити браму
Летюча квітка
- Автор: Анатолій Качан
(Загадка-безконечниця)
На квітку ківтка сіла,
Знялась і… полетіла!
Я квітку наздогнала,
За крильця упіймала.
Як дорогу прикрасу,
До плаття притулила.
А
Маятник дитинства
- Автор: Анатолій Качан
Я на гойдалці гойдалася,
Наді мною угорі
Білі хмари хилиталися
І шуміли явори́.
А внизу до моря синього
Тихо воду ніс Дунай
З гір далеких, що вершинами
Підпирають
Ворота вирію
- Автор: Анатолій Качан
Вже переїхало з полів
Зерно у затишні комори
І відчинились для птахів
Ворота вирію над морем.
Стоять останні теплі дні.
По селах справили обжинки,
І літо в нашій
Зима щедрує по дворах
- Автор: Анатолій Качан
Кує в годиннику зозуля,
Що день подовшав недарма:
На весну Сонце повернуло,
Хоча за вікнами зима.
Знов над хатами біля гаю,
Над володіннями зими
Стоять і небо
Щедра зима
- Автор: Анатолій Качан
Зима насипала снігів
І побілила нашу хату.
Для лиж, санчат і ковзанів
Настало довгождане свято.
Святково в лісі, на лугу,
А сніг — немов рипучі двері,
А зграя галок на
Новорічна пригода
- Автор: Анатолій Качан
В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: «Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов…»
А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід
Вечір у степу
- Автор: Анатолій Качан
(Безконечник)
У ворота наш баран
Гупав, наче в барабан.
Гупав, дзвоником дзвонив:
«Пане господарю,
Я овечок вам привів,
Відчиніть кошару!
Вже у полі гасне
Відлига
- Автор: Анатолій Качан
Стеляться низом сиві дими, —
В гості відлига йде до зими.
— Що ти, відлиго, хочеш робить?
— Хочу я, зимо, сніг розтопить!
Хоче мій вогкий, теплий язик
Кригу лизати, як
Дзвонить осінь школярам
- Автор: Анатолій Качан
1
На світанку вулицею міста,
Де шумлять про зиму явори,
З рюкзаками, як парашутисти,
Поспішають юні школярі.
Наша рідна школа біля гаю
Схожа на літак-аероплан.
Цей
Гість зими
- Автор: Анатолій Качан
Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.
Поспішає зима, поспішає,
Підганяє мороз, холоди:
Скоро, скоро з
Сторінка 2 із 8
Чудовий! Коли поруч.....