Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб!
Любов’ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб.
Духмяно пахне хліб.
Критикові Петру Єфремову
Ні, я не Уїтмен,
Новий я, ще незнаний,
Що бунтом полоснув між хвилями знамен.
Я духом розійшовсь і втілився між вами,
Щоб людський дух, ширяючи...
Україно моя мила,
Ти моя рідненька,
Я тебе так щиро люблю,
Хоч я ще маленька.
На захід сонця гнесь кедрина,
Шумить зі скель в вечірню даль,
На берег моря хуртовина
Викочує кораль…
І чують кедри — буртить море,
Коралі вітер вдаль поніс,
Розвіяв в...
Скільки в небі шамотіння снігопаду!
Снігопаду шамотіння скільки в небі!
В високості необлі-
таній кружляє проміж ві-
ттями єдине шамоті-
ння безбережне.
Скільки в небі...
Готичні смереки над банями буків,
гаркаві громи над країною крон.
Ночей чорнокнижжя читаю по буквах,
і сплю, прочитавши собі Оріон.
А вранці повстану. Обуренням серця,
веселим...
Старий гай мрій, пахущий гай!
Нанюхатись не мушу!
Від місяця чудовий світ
Мені чарує душу.
Ішов я ним і як ішов,
Вгорі заграло море:
То соловейко заспівав...
Вип’єш перву – стрепенешся,
Вип’єш другу – схаменешся,
Вип’єш третю – в очах сяє,
Дума думу поганяє.
Тарас Шевченко
Січень 1847 року
Ой сяду я під хатою,
На улицю гляну,
Як-то тії дівчаточка
Без своєї Ганни,
Без моєї Ганнусеньки
У хрещика грають.
І граються невесело,
І не так співають
Дівчаточка....
N. N
О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся… але не каюсь!..
Люблю, як щиру, вірну дружину,
Як безталанную свою Вкраїну!
Роби що хочеш з...
Гори й доли на світанні
мерехтять, імлою криті,
і жаданого чекання
квітів келихи налиті.
Не вістуючи погоди,
піднебессям плинуть хмари,
вітер зірветься зі сходу,...
П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”
Горілки не пий, не кури, не хвилюйся,
Ніяких Кавказів і моря…
Милий мій, лікарю, досить – здаюся,
Здається, я помер.
Навіть якби ти покинула ті місця
в яких народилась і де лишалась чекати,
де формувались риси твого лиця
і починались географічні карти,
навіть якби ти вживала чужі...
Збережи в собі те що ніяк не вдається назвати
збережи в собі все що існує як чиста можливість
імена вигорають зникають і назви і дати
розсипається все що здавалось міцним і...
ці віночки на воді — не вінчальні
ці вогні посеред входу — нічийні
квітко папороті ртутна печальна
я беру на абордаж твoї хвилі
я ловлю на голий понт твoї риби
я відловлюю пісні...
Дівчинка впіймати хоче хвилю,
Дівчинка за хвилею біжить.
Хвиля пахне рибою і сіллю,
Бурею і тишею щемить.
Зачерпнула у долоні море,
Задивилась в пригорщу води:
Де ж та синь?...
Під залізне іржання ранкових трамваїв
ти схопилася з ліжка в зимовій Варшаві.
І в пітьмі розгубившись, злетіла руками
і припала до мене, дійшовши до тями.
Ніби лоскітним...
Достигла урожайна нива…
Один за одним навздогін
Збирають жито клопітливо
Два комбайнери — батько й син.
Уже від спеки і напруги
В обох намокли сорочки.
Стіною, аж до...
Лелеченько, лелеко,
Весна вже недалечко.
Давно на нашій хаті
На тебе жде гніздечко.
Лелеченько, лелеко,
Дивись, не заблудися,
У нашому обійсті
Весною...
Біля річки, біля гаю
Я по бережку гуляю
І у росяній травиці
Рву червоні полуниці,
Їх вродило тут багато,
Всіх мені не позбирати,
Але й жаль лишати в лузі.
Приведу сюди...
Інтрига в вірші до останнього рядка! Чудово! Дякую! Пиш ...