Вірші

Високий чорний хрест.
На перехресті –
Ім’я того,
Хто чесно упокоївсь
У розквіті таланту,
Удостоївсь
Високої,
Як хрест оцей ось,
Честі
Стать...

Хто ж приймає наші ріки?
В першу чергу, це Азов:
З ним зливаються навіки,
Через Дон, ріка Тузлов,
І Дінець, і всі притоки
Синьоокого Дінця,
І струмки, і всі потоки,
Що...

Вже не чекаємо визвання й вислави,
Не запаморочує нас успіх гордий,
Далекі нам похвал високий вислови,
Що хтось навмань улесливо говорить.

Воліємо, примощені на...

Блудивши блудом по людськім роздоллі,
Із болю падавши не раз долілиць,
Знедоленої не поділим долі,
Щоб злигодні дотла не одоліли.

Даремно зроду не ридавши ридма,
Недремну...

Закурганений,
Закураїнений,
Заруїнений рай – Донбас?!
Що ж ти сваришся з Україною
Так, що хрипне густий твій бас?!
Що ж ти ділиш дітей приблудних
На своїх і...

Боюсь паперу білого: на нім,
Немов на полі, вкритому снігами,
Ні цяточки ніякої, ні плями
Не зародив іще всетворчий грім.

І все ж наважуюсь на цілину
Виходить зі своїм...

В далекий світ, над береги Йордану,
В країну воєн, прощі і молінь,
На зустріч з Гордіями щаснодарну
У розквіт квітня відлітаєш, Ніль.

Відлуння Пісні над піснями й...

Як гасне день і меркнуть очі
і пал потухне в голові,
приходить ід моїй постелі,
сідає заздрих любці дві.

Одна милує, присипляє.
А тая дивиться до віч,
холодним поглядом...

Я, любивши степ до божевілля,
згадую щодня в примор’ї:
скрізь керея нивок половіла,
і волошок очі повні.
І кипів, як цей, вали котивши,
океан: билини в вінцях.
Я — на березі,...

Мов голосно вино сполум’яніло:
глибоке горе виноградне.
Над сяєво північчя — вище! й вільно
любов благає в неба правди.

А чудо пурпурове всюди крапле
з галузки на кремінну...

То — сиві сіті! косі; їх минаю;
їх проліски крізь сніг почують:
їх шуми тяжчі, ніж із водограю,—
над скаргу глибини біжучу.
І від пустельности зими, в тіснотах,
вітрів’я хвилю...

Скривавлюється кущик на дорозі;
в «морозках» вії смутно мріють.
Тоді крізь ніч прозорістю попросить
ріка ласкава: крізь безмірну.
Словами, що пророкові скипілись
з майбутности в...

Повсюди прозелень і гнівна пінність;
напроти меви: чи не в ремстві?
Відчайні щирістю, розбиті! вкріпніть,
сусіди,— ми терзання стерпим.

Мов палено, скорботний прапорцями,
мов...

Їй сорочку сонце вибілить,
Коси змиє дощик їй.
З гущини
Зайчата вибігли
По отаві молодій.

А берізка все шепочеться,
Щось розказує дубку.
Видно, їй, веселій,...

Чук-чук-чукечки, —
Ніженьки чукали,
Чукали на припічку,
На печі.

Лясь-лясь-лясоньки —
Рученьки ляскали,
Виліпили з тістечка...

Зеленому колоскові
Співа жайвір колискову:
— Тебе вітер колихає,
Дрібен дощик поливає,
Рости в землю корінцями,
Виповняйся зеренцями!..

То не жайворон співає,
То...

Морозику, морозику,
Червоний в тебе ніс,
Морозику, морозику,
Тікав би ти у ліс.

Морозику, морозику,
Спішить весна до нас,
Морозику, морозику,
Прощатися нам...

Це знов при сутінку з вершини
в куток камінний самоти:
ти наче в зірці станула шипшинній —
мені до серця процвісти.

Не на Великдень райдужна росина
горіла сергою...

Ні, такої лихоманки
І в хворобах не буває:
Кожна думка, кожна гадка
Твою постіль облітає.

І глядить, як ти головку
На подушечку зложила,
Як волоссячко із шовку
Твою...

У яру, яру
Вирию нору,
Жовтим листям притрушу,
Кукурудзи наношу.
Як завиють заметілі,
Буду їсти зерна білі.
В мене постіль є м’яка.
Не чіпайте борсука!