Звичайні
Колискова першого дня
- Автор: Юрій Андрухович
В кімнаті з вікнами на весну
цвітіння вечорове в’яне.
Я у теплі твоєму скресну,
зерно, просвітлене і тьмяне,
найзолотіша із піщинок!
Я над тобою. Твій спочинок —
немов
Ти знову повертаєшся в той дім
- Автор: Юрій Андрухович
Ти знову повертаєшся в той дім,
де, мов гіркі сувої самовидця,
лежать роки. А вже прийдешні лиця
біліють, ніби маски з пантомім.
Ти площу прочитав, як письмена,—
це
Травень є травень
- Автор: Юрій Андрухович
З циклу «Нотатки фенолога»
Травень є травень. І ми неповторно живі,
й наші сади мов ліси з непролазною тінню.
Скільки тепла подаровано цьому камінню,
світла — цим
Сотворіння саду
- Автор: Юрій Андрухович
…ми сад в якому виросли дерева
уста в уста мов білий подих саду
де слива ледь волога і рожева
цвіте крізь нас даруючи усладу
уста в уста і тільки так спасемся
і чистин вдих
Щойно червень, а пахне від лип
- Автор: Юрій Андрухович
З циклу «Нотатки фенолога»
Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні —
переповнена дійством напружена мить.
Передчасні світанки, мов сурми невсипні,
понад нами
Елегія шістдесятих
- Автор: Юрій Андрухович
Літо пахло м’ячем, бузиною, порічкою,
в надвечірніх кущах цілувалися пари,
і коли стигле сонце сідало за річкою,
пахли тихим дощем кам’яні тротуари.
М’яч летів до небес над
...Літо меншає, і звужується коло
- Автор: Юрій Андрухович
З циклу «Нотатки фенолога»
Літо меншає, і звужується коло —
нині площа провінційна і тісна.
Відцвіла, немов остання скрипка соло,
пізня липа, неспокійна і
Дочекалися
- Автор: Юрій Андрухович
З циклу «Нотатки фенолога»
Дочекалися. Під небом зацвіла осіння рана —
в золотій оселі смутку не живу, а розкошую.
Трохи полум’я вмістила у пейзаж віконна рама,
і поки
Самоспалення саду
- Автор: Юрій Андрухович
З циклу «Нотатки фенолога»
Самоспалення саду, і ця нетривка погода,
і розмита в деталях телевежі тупа стріла…
Повз ряди манекенів, нудні, мов класична ода,
наші лиця
Ще о шостій ранку пітьма
- Автор: Юрій Андрухович
З циклу “Нотатки фенолога”
Ще о шостій ранку пітьма.
Непочатий сніг, наче луг.
І небес на небі нема,
тільки вітряні гнізда хуг.
Тільки вкутані у мішки
тьмяні
Нехай уже не нам - солодкі ягоди
- Автор: Юрій Андрухович
Нехай уже не нам — солодкі ягоди
й вода з ключа, шовкова і правічна,
і дві легкі долоні, спраглі злагоди
в тремкому палі, мов на вітрі свічка,
нехай уже не нам — ліхтарна
...Жовтень. Вечір
- Автор: Юрій Андрухович
Ми ввійшли в цю осінь, як в алею…
Осене, прийми нас і помилуй!
Гіркота земного привілею:
пережити світло, мов помилку,—
як над нами болісно смеркає! —
тонко рветься день, аж
Етюд подорожнього
- Автор: Юрій Андрухович
місто мов зала йду один
застебнуто двері на всі жалюзі
я тінь уздовж погаслих вітрин
я дерево на одній нозі
ця ніч насичений кармазин
шляхетна твердь хідника луска
зі стін
Етюд крейдою
- Автор: Юрій Андрухович
місто зітхнуло на вищім регістрі
ґотика гостро випнута кість
зупиняю дійство на самому вістрі
хтось біля мене яблуко їсть
неба облатка
барокко арок
змальований крейдою сірий
Її пальтечко радісне й червоне
- Автор: Юрій Андрухович
Її пальтечко радісне й червоне.
Вона так добре знає шлях додому,
що в надвечір’ї, сніжному й блідому,
біжить мені назустріч.
Перепони
минають нас, лише гойдлива
Похвала сьомому трамваєві
- Автор: Юрій Андрухович
Сьомий номер їде в бік Личакова,
проз Петра й Павла до кладовища.
Ти яснієш, мов корона макова,
і на мене світить зірка віща.
Антикварне рейками вистукує
у заметах білих, як
Етюд серпня
- Автор: Юрій Андрухович
серпень жарінь розпашілого глека
жовто спахнули дахи і портали
книга яку неуважно гортали
раптом сліпучо заквітла мов спека
серпень ріка невимовне солодка
плинуть будівлі
Етюд ремонту
- Автор: Юрій Андрухович
пізнє літо пишне мов латина
крейдяний пейзаж на золотому
і безнога лялька климентина
доживає на уламках дому
житла мов лункі концертні зали
ходять малярі в чудних
Вуличний етюд
- Автор: Юрій Андрухович
вітер то птах опівнічний змах
що там за вікнами в сонних домах
тьмяні жарівки свічковий сад
тихі водойми рожевих кімнат
риби на стінах безгучно шепочуть
з кранів іржаві
Етюд неспокою
- Автор: Юрій Андрухович
трава на камені вона
вночі шумить у ранах дому
і лугом дихає стіна
рослинне тіло в кам’яному
і ми так часто не спимо
і видивляемо впівока
як з того боку крізь
Сторінка 574 із 626
Чудовий! Коли поруч.....